Публікація

«Захистіть клімат! Не гальмуйте міжнародні переговори!»

 Транспарант з такою вимогою 2 грудня перегороджував вхід до будинку Мінприроди України, демонструючи незгоду громадських природоохоронних організацій з офіційною позицією України на переговорах ООН зі зміни клімату, які розпочинаються 7 грудня.

  Мета  переговорів –  прийняття нової  угоди, що прийде у 2013 році на зміну Кіотському протоколу до Рамкової конвенції ООН  зі зміни клімату. Завдання, що стоїть перед політиками в Копенгагені – це прийняття угоди, котра забезпечила б припинення росту викидів парникових газів з подальшим їх скороченням до 2020 року.

  Очікується, що на переговори приїдуть представники зі 192 країн світу. 65 лідерів держав вже заявили про свою особисту участь у переговорах. Чи візьмуть участь у переговорах керівники вищих органі влади України, наразі невідомо.

  На  даний момент переговорний процес затягнувся через  небажання низки  країн брати на себе зобов’язання та знижувати викиди парникових газів. В той час коли низка країн оголошує цілі із скорочення викидів парникових газів, українська позиція залишається найбільш неконструктивною, що також гальмує переговори. Наразі офіційна позиція, сформульована Національним агентством екологічних інвестицій України,  передбачає найбільший ріст парникових газів в світі – на 70% від рівня 2008 року до 2020!!! Вищі посадові особи держави поки що не висловлюються з цього питання. Уряд не провів жодних обговорень офіційної позиції України з науковцями та громадськістю.

  Але лідери громадських природоохоронних організацій переконані, що такою позицією не варто навіть їхати на переговори – українській делегації краще залишитися вдома, не гальмувати міжнародні переговори! Або ж – взяти на себе зобов”язання абсолютного скорочення викидів парникових газів.

  Власне  ці вимоги й було висловлено в ході вчорашньої громадської протестної акції біля Мінприроди.

  Що  ж конкретно вимагають від Уряду екологічні організації? «Природно, основні зобов”язання із скорочення повинні взяти на себе розвинені країни – по-перше, їхні викиди найбільш значні. По-друге, у них є фінанси та технології для скорочення. Більшість країн демонструє відповідальне ставлення до цього питання і оголошує зобов’язання на скорочення: Норвегія на 40%, ЄС – 30%, Японія – 25%. Низка країн, що розвиваються, також оголошують цілі на стабілізацію та скорочення викидів – ПАР, Бразилія” – – говорить Христина Рудницька з Національного екологічного центру України – „Оскільки Україна входить до найбільших країн-забруднювачів атмосфери у світі, то й ми повинні брати на себе серйозні зобов’язання та принаймні зупинити ріст викидів парникових газів. Наша країна – єдина держава в світі, яка передбачає такий значний ріст викидів, при цьому намагаючись відстоювати своє право на продаж квот „гарячого повітря”.

  Ірина Ставчук, голова Робочої групи НУО  зі зміни клімату розповідає про перебіг громадської акції: „До пікетувальників вийшли представники Національного агентства екологічних інвестицій. На перше наше запитання:  чи не соромно їм їхати з такою позицією їхати до Копенгагена, представник  агентства довго мовчав, не знаючи, що відповісти. Відтак було сказано, що 20% скорочення викидів від рівня 1990 року – це тільки проект і він ще обговорюється (не зазначаючи, які державні органи залучені до цього обговорення. Журналістка „Радіо Свобода” запитала: “Коли відбудуться громадські слухання позиції України стосовно скорочення викидів?”, – і також не одержала відповіді. Журналісти СТБ кілька разів ставили запитання “Чи домоглося агентство  скорочення викидів хоч на відсоток, хоч на частку відсотка у своїй  роботі?”, на що представник агентства Микола Корабльов зауважив, що у таких питаннях „важлива точність, тож він не може відповісти – навіть приблизно”.

  Які зобов”язання екологісти вважають для України прийнятними? Ірина Ставчук: „В Україні значний потенціал енергозбереження. Серйозне міжнародне зобов’язання по скороченню викидів повинно стати стимулом для впровадження програм енергозбереження та розвитку поновлюваних джерел енергії. Наприклад, за оцінкою Нацагентства з енергозбереження, при виконанні державної концепції по енергозбереженню до 2015 року, в Україні при рості ВВП до 20% не повинен збільшуватися обсяг споживання енергії. Тому мета зупинити ріст викидів парникових газів до 2020 року є економічно та екологічно доцільною. Ми наполягатимемо на перегляді офіційної позиції України та у дні переговорів не дамо спокою нашим чиновникам: ані у Києві, ані у Копенгагені!”. 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування