Загибель в’язнів у зоні АТО: хто винен?

Донецька область є густонаселеним регіоном, тому там знаходиться 25% усіх пенітенціарних закладів України. І більшість з них потрапила до зони, де ведуться бойові дії. Таким чином, великою є загроза життю та здоров’ю в’язнів. А з іншого боку – вони самі можуть становити небезпеку українському суспільству, якщо в результаті обстрілу виправних колоній масово почнуть тікати на волю.

Як от це відбулося 10 серпня після артобстрілу Донецької виправної колонії №124, звідки ввечері вирвалися 100 в’язнів. Повернулися назад лише 34 особи. Більшість знаходиться зараз серед мирного населення. Не виключено, що вони поповнюють ряди бойовиків. Разом з тим, із потраплянням п’яти снарядів на територію цієї колонії один засуджений загинув, п’ятеро отримали поранення середньої тяжкості. Також постраждали двоє співробітників пенітенціарної установи.

І це далеко непоодинокий випадок обстрілу пенітенціарних закладів. Наприкінці серпня від попадання снаряду постраждала Макіївська виправна колонія №32. У результаті, загинули двоє ув’язнених, а ще 8 були поранені. Двох з них врятувати у лікарні не вдалося. Вранці вони померли від отриманих травм. У підсумку, кількість жертв обстрілу збільшилася до чотирьох осіб.

Такий же випадок трапився і в липні з Мічурінською виправною колонію, розташованою в Горлівці Донецької області. На її територію потрапило 12 бойових снарядів. Черговий помічник начальника установи був травмований. Постраждали також двоє засуджених, які отримали множинні осколкові поранення несумісні з життям.

Обстріли захоплених бойовиками територій, незважаючи на оголошення перемир’я, проводяться й сьогодні. Тому можливі нові випадки втечі та загибелі засуджених, за що українська влада може понести відповідальність. А у випадку подання позовів родичами загиблих до Європейського суду з прав людини, Україні доведеться виплачувати серйозні суми компенсацій.

Втрата контакту

Уникнути багатьох смертей в’язнів можна було б, якби представники Державної пенітенціарної служби після появи на території Донецької і Луганської області бойовиків своєчасно адекватно оцінили загрози та зайнялися евакуацією засуджених. Адже, на відміну від вільних людей, вони не можуть самостійно пересуватися, ховаючись у безпечних від обстрілів місцях.

Разом з небезпекою загинути від потрапляння в тюремну камеру снаряду до донецьких в’язнів прийшов і голод. «Тому що фінансування пенітенціарних установ відбувається через держказначейство, робота якого у зв’язку з бойовими діями на певній території Донецької та Луганської області заблокована. Тому адміністрація цих закладів не може отримати гроші для покупки продуктів харчування та нагодувати засуджених, — зазначає керівник правозахисної організації «Донецький Меморіал» Олександр Букалов.  – Вал цих проблем щодня наростає, і уже в деяких колоніях ситуація з харчуванням наблизилася до критичної межі».

Особливо гостро проблема із нестачею їжі стояла в Єнакіївській виправній колонії. Однак її, за словами Представника Уповноваженого – керівника Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Юрія Бєлоусова, днями вдалося вирішити шляхом завезення продуктів харчування із Артемівського СІЗО. «Загалом, ситуація із пенітенціарними закладами на Донбасі, де ведуться обстріли житлових районів, є надзвичайно складною. Адже Державна пенітенціарна служба в тих районах втрачає контакт з адміністрацією колоній. Там уже не сприймають українську владу», — додає  представник Омбудсмана.

Днями бойовики самопроголошеної «Донецької народної республіки» заявили про перепідпорядкування собі 7 колоній Донецької області та Донецького СІЗО. «На сьогодні, в підпорядкуванні «Головного управління департаменту» знаходяться 7 виправних установ (Донецька, Торезька, Макіївська, Західна, Волноваська і Сніжнянська виправні колонії), а також Донецький слідчий ізолятор», — йдеться в повідомленні.  Також зазначається, що у так званій республіці почав свою роботу «Департамент виконання покарань Міністерства внутрішніх справ ДНР» під керівництвом Олексія Рязанова. При цьому бойовики розраховують, що в майбутньому контролюватимуть всі 15 виправних колоній, 2 виправних центри, 3 слідчих ізолятора, 56 кримінально-виконавчих інспекцій області. У ЗМІ тим часом з’являється інформація, що донецьких в’язнів вони використовують в якості рабсили та живого щита.

Зволікання влади

А все через те, що українська влада вчасно не потурбувалася про осіб, які утримуються в пенітенціарних установах, що опинилися в зоні АТО.

– Ми ще три місяці тому, коли на Сході України було більш менш спокійно, надіслали з офісу Уповноваженого Верховної Ради з справ людини до Державної пенітенціарної служби декілька запитів, у тому числі з приводу перевезення в’язнів у більш безпечні регіони. Однак, це суттєво не вплинуло на ситуацію, — зазначає представник Омбудсмана Юрій Бєлоусов. – Адже у нас держава завжди починає задумуватися над проблемою лише тоді, коли уже «півень клюне». Як це було у випадку з вивезенням дітей-сиріт з оточених на Донеччині бойовиками дитбудинків.

Сьогодні ж евакуювати в’язнів з охопленого боями регіону стало практично неможливо, оскільки для цього потрібен не лише спеціальний транспорт та збройний конвой, а й відповідні домовленості з бойовиками про надання спеціального коридору. Проте, навряд чи хтось на це піде, наражаючи тюремників на ще більшу небезпеку. Єдиним прийнятним варіантом, на думку правозахисника Олександра Букалова, могли би бути домовленості про  передачу в’язнів українській владі в рамках ведення переговорів про обмін заручників на затриманих бойовиків. Але про це треба окремо домовлятися. Що навряд чи робитиме Державна пенітенціарна служба, на сайті якої немає й натяку на існуючі проблеми з виправними колоніями та СІЗО в зоні конфлікту.

На жаль, і по телефону нам не вдалося отримати від її працівників необхідну інформацію. Тож, сподіваємося на офіційну відповідь відомства  з цього приводу на надісланий інформаційний запит.

Водночас, закликаємо українську владу звернути увагу на існуючі в донецьких пенітенціарних закладах проблеми і почати вживати необхідні заходи для їх вирішення, особливо там, де це ще можливо зробити. Йдеться про Дзержинську виправну колонію №2, яка поки що знаходиться на підконтрольній українській армії території. Однак, зовсім поруч – Горлівка, яка кишить бойовиками… Також ще можна евакуювати людей із СІЗО Артемівська та жіночої колонії Маріуполя, яка знаходиться на окраїні міста і може будь-якої миті потрапити під артобстріл бойовиків.

До того ж, у цих пенітенціарних закладах утримується небагаточисельний контингент  — 300 – 400 осіб, на перевезення яких не доведеться витрачати велику кількість державних коштів. Та й не повинно виникати серйозних проблем з їх розміщенням у колоніях та слідчих ізоляторах інших регіонів України. Оскільки після виконання закону про амністію зменшилася кількість тих, хто відбуває там покарання.

Однак, прийняття важливого для порятунку сотень життів українських в’язнів рішення залишається за Державною пенітенціарною службою, яка поки що не квапиться їх евакуювати.