Громадські організації вимагають не обмежувати дітей з окупованих територій та ВПО у доступі до освіти
Нещодавно в Міністерстві освіти і науки України запропонували на прийняття проєкт наказу «Про затвердження порядку...
01 July 2024
На 11 вебінарі з циклу тих, що присвячені перехідному правосуддю, обговорили взаємодію національних процесів, які відбуваються в контексті перехідного правосуддя, з одного боку, та переслідування міжнародних злочинів у Міжнародному кримінальному суді, з іншого. Часто ці процеси відбуваються паралельно, а тому під час лекції кандидатка юридичних наук Ґаяне Нуріджанян розтлумачила, які з процесів можуть відбуватися одночасно, які з них – взаємовиключні, які – доповнюють один одного.
Щоб подолати наслідки травматичного досвіду, щоб загоїти рани у суспільстві, які викликані війною чи збройним конфліктом, або ж переходом держави від авторитарної, диктаторської форми правління до демократичної, запроваджують перехідне правосуддя. Про нього говорять в контексті фундаментальних змін, які відбулися у суспільстві.
На 7 році збройного конфлікту в Україні та тимчасової окупації українського Криму наша держава, на жаль, не має власної затвердженої концепції перехідного правосуддя. Лише наприкінці минулого року УГСПЛ разом з партнерами-правозахисниками презентувала дорожню карту подолання наслідків збройного конфлікту і тимчасової окупації Криму (https://bit.ly/35fWuJc), де одним з основних елементів є притягнення винних до відповідальності. Нині цю карту доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України, до якої залучена й група експертів УГСПЛ.
Вебінар Ґаяне Нуріджанян розпочала з того, що розповіла про розслідування міжнародних злочинів, які можуть набирати різних форм. Перш за все, це судові процеси. Сюди відноситься кримінальне переслідування в рамках національного кримінального процесу. Однак, іноді державі цього стає не достатньо, адже через конфлікт чи війну відбувається руйнація системи правосуддя, зменшення ресурсів, які держава може виділити на це, а також через масштабність міжнародних злочинів, порушень прав людини, національна система не може впоратися зі всіма злочинами самостійно. Тому держави інколи засновують спеціальні суди, які займаються розслідуванням злочинів, що сталися в певний період. Але, загалом, ці суди також становлять частину національної правової системи, хоча вони можуть мати міжнародні елементи.
Також є несудові процеси, які теж спрямовані на розслідування злочинів та на встановлення винних. Один з найпоширеніших методів – це заснування комісій правди, комісій зі встановлення істини, комісій з примирення. Формат, мандат, способи роботи залежать від конкретних обставин. Держави, інколи у партнерстві з міжнародними організаціями, самі вирішують як організувати ці комісії. Загалом їх метою є встановлення загальних положень – що відбулося, хто спричинив, як проходив конфлікт, хто винний, хто постраждав. Але це не є кримінальний процес у традиційному його розумінні, як правило. Так само не судовим процесом є комісії, які займаються розробленням системи репарацій – відшкодування того руйнування, яке суспільство зазнало у ході збройного конфлікту.
Останньою формою заходів перехідного правосуддя під час розслідування міжнародних злочинів може бути амністія. Її здебільшого надають для полегшення процесу примирення у суспільстві.
«Ці заходи перехідного правосуддя переслідують схожу мету, як і переслідування в Міжнародному кримінальному суді, – це розслідування міжнародних злочинів, притягнення до відповідальності винних осіб, а також відновлення прав потерпілих. Однак вони не завжди взаємозамінні, а часом і виключають один одного», – зазначила Ґаяне Нуріджанян.
Як саме національні процеси впливають на переслідування міжнародних злочинів у Міжнародному кримінальному суді розповіла спікерка. Під час вебінару вона посилалася на Римський статут. Його Україна досі не ратифікувала, але ми подали 2 декларації про визнання юрисдикції МКС. Друга з них стосується міжнародного збройного конфлікту на Сході України і ситуацію вже вивчає Офіс прокурора МКС. Тож, якщо той розпочне розслідування, відсутність ратифікації не зашкодить переслідуванню винних осіб незалежно від їх громадянства.
Співорганізаторами вебінарів є Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Записи попередніх вебінарів Ви можете переглянути за посиланнями:
Пізніше УГСПЛ планує подовжити обговорення аспектів перехідного правосуддя з правниками в рамках регіональних зустрічей.
Серія вебінарів, присвячена різним аспектам перехідного правосуддя та міжнародному гуманітарному і кримінальному праву, стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Нещодавно в Міністерстві освіти і науки України запропонували на прийняття проєкт наказу «Про затвердження порядку...
01 July 2024
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення...
28 June 2024
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення...
28 June 2024
22-23 червня відбувся Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в...
28 June 2024