Загоїти рани війни відповідальністю. Ґаяне Нуріджанян розповіла про переслідування міжнародних злочинів у МКС

На 11 вебінарі з циклу тих, що присвячені перехідному правосуддю, обговорили взаємодію національних процесів, які відбуваються в контексті перехідного правосуддя, з одного боку, та переслідування міжнародних злочинів у Міжнародному кримінальному суді, з іншого. Часто ці процеси відбуваються паралельно, а тому під час лекції кандидатка юридичних наук Ґаяне Нуріджанян розтлумачила, які з процесів можуть відбуватися одночасно, які з них – взаємовиключні, які – доповнюють один одного.

Щоб подолати наслідки травматичного досвіду, щоб загоїти рани у суспільстві, які викликані війною чи збройним конфліктом, або ж переходом держави від авторитарної, диктаторської форми правління до демократичної, запроваджують перехідне правосуддя. Про нього говорять в контексті фундаментальних змін, які відбулися у суспільстві.

На 7 році збройного конфлікту в Україні та тимчасової окупації українського Криму наша держава, на жаль, не має власної затвердженої концепції перехідного правосуддя. Лише наприкінці минулого року УГСПЛ разом з партнерами-правозахисниками презентувала дорожню карту подолання наслідків збройного конфлікту і тимчасової окупації Криму (https://bit.ly/35fWuJc), де одним з основних елементів є притягнення винних до відповідальності. Нині цю карту доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України, до якої залучена й група експертів УГСПЛ.

Вебінар Ґаяне Нуріджанян розпочала з того, що розповіла про розслідування міжнародних злочинів, які можуть набирати різних форм. Перш за все, це судові процеси. Сюди відноситься кримінальне переслідування в рамках національного кримінального процесу. Однак, іноді державі цього стає не достатньо, адже через конфлікт чи війну відбувається руйнація системи правосуддя, зменшення ресурсів, які держава може виділити на це, а також через масштабність міжнародних злочинів, порушень прав людини, національна система не може впоратися зі всіма злочинами самостійно. Тому держави інколи засновують спеціальні суди, які займаються розслідуванням злочинів, що сталися в певний період. Але, загалом, ці суди також становлять частину національної правової системи, хоча вони можуть мати міжнародні елементи.

Також є несудові процеси, які теж спрямовані на розслідування злочинів та на встановлення винних. Один з найпоширеніших методів – це заснування комісій правди, комісій зі встановлення істини, комісій з примирення. Формат, мандат, способи роботи залежать від конкретних обставин.  Держави, інколи у партнерстві з міжнародними організаціями, самі вирішують як організувати ці комісії. Загалом їх метою є встановлення загальних положень – що відбулося, хто спричинив, як проходив конфлікт, хто винний, хто постраждав. Але це не є кримінальний процес у традиційному його розумінні, як правило. Так само не судовим процесом є комісії, які займаються розробленням системи репарацій – відшкодування того руйнування, яке суспільство зазнало у ході збройного конфлікту.

Останньою формою заходів перехідного правосуддя під час розслідування міжнародних злочинів може бути амністія. Її здебільшого надають для полегшення процесу примирення у суспільстві.

«Ці заходи перехідного правосуддя переслідують схожу мету, як і переслідування в Міжнародному кримінальному суді, – це розслідування міжнародних злочинів, притягнення до відповідальності винних осіб, а також відновлення прав потерпілих. Однак вони не завжди взаємозамінні, а часом і виключають один одного», – зазначила Ґаяне Нуріджанян.

Як саме національні процеси впливають на переслідування міжнародних злочинів у Міжнародному кримінальному суді розповіла спікерка. Під час вебінару вона посилалася на Римський статут. Його Україна досі не ратифікувала, але ми подали 2 декларації про визнання юрисдикції МКС. Друга з них стосується міжнародного збройного конфлікту на Сході України і ситуацію вже вивчає Офіс прокурора МКС. Тож, якщо той розпочне розслідування, відсутність ратифікації не зашкодить переслідуванню винних осіб незалежно від їх громадянства.

Співорганізаторами вебінарів є Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Записи попередніх вебінарів Ви можете переглянути за посиланнями:

1. Докторка права, професорка з міжнародного кримінального права Копенгагенського університету (Данія) Ірина Марчук розповідала про іноземний досвід перехідного правосуддя: https://cutt.ly/XylPSJB.
2. Адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський говорив про змішаний суд, який в Україні може стати ефективним механізмом притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів: https://cutt.ly/yylPNYn.
3. Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич на вебінарі говорив про застосування міжнародного гуманітарного права, поняття збройних конфліктів та їх класифікацію: https://cutt.ly/HylP7Vr.
4. Аналітикиня, експертка з питань нормотворення УГСПЛ Олена Семьоркіна розповіла про міжнародні підходи до відновлення довіри до влади як складової гарантій неповторення порушень прав людини (у рамках четвертої складової перехідного правосуддя): https://cutt.ly/EylAuBe.
5. Начальник управління Прокуратури АРК Євген Комаровський сконцентрував увагу учасників на перехідному правосудді в роботі правоохоронців: https://cutt.ly/xylAjgj.
6. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич розповідав про міжнародні злочини (злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії): https://bit.ly/35IPGEf.
7. Катерина Бусол з Chatham House, Robert Bosch Stiftung Academy Fellow присвятила лекцію регіональним та історичним аспектам комісій з встановлення істини: https://cutt.ly/IyQWJOP.
8. Адвокатка, правозахисниця, омбудсмен (2012-2018 рр.) Валерія Лутковська провела компаративний аналіз репарацій в країнах з перехідним правосуддям https://cutt.ly/UyI8IZe.
9. Суддя Верховний СудМикола Мазур розповів про  кримінальне провадження щодо злочинів, пов’язаних із окупацією Криму та конфліктом на Донбасі, коли обвинувачені відсутні (процедура in absentia): https://bit.ly/2MpDmQi.
10. Кандидатка юридичний наук Оксана Сенаторова розповіла про кримінальну відповідальність за воєнні злочини: https://bit.ly/30S940X.

Пізніше УГСПЛ планує подовжити обговорення аспектів перехідного правосуддя з правниками в рамках регіональних зустрічей.

Серія вебінарів, присвячена різним аспектам перехідного правосуддя та міжнародному гуманітарному і кримінальному праву, стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.