Заґратувати воєнного злочинця. Про шляхи покарання винних розповіла кандидатка юридичний наук Оксана Сенаторова - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Заґратувати воєнного злочинця. Про шляхи покарання винних розповіла кандидатка юридичний наук Оксана Сенаторова

Новина
#Transitional Justice#Освіта#Програма USAID «Права людини в дії»

Україна подала 2 декларації до Міжнародного кримінального суду (МКС). Друга з них стосується міжнародного збройного конфлікту на території України і ситуацію вже вивчає Офіс прокурора МКС. Однак цей шлях притягнення винних до відповідальності не звільняє Україну від обов’язку переслідування за воєнні злочини. На жаль, нині ми маємо лише 1 вирок суду за ст. 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни», тож темою десятого вебінару з серії тих, що присвячені різним аспектам перехідного правосуддя, стала кримінальна відповідальність за воєнні злочини.

Без сумніву, 1 вирок за 6 років агресії і збройного конфлікту, який розпочався не пізніше 20 лютого 2014 року, – це низький показник. Безумовно, що серед причин непритягнення винних до відповідальності є політичні. Проте, з жалем констатує кандидатка юридичний наук Оксана Сенаторова, і рівень розуміння тематики юристами та правоохоронцями залишається досить низьким.

Іншою проблемою є те, що Україна досі не ратифікувала Римський статут МКС, хоча з моменту його прийняття минуло більше 20 років. Сьогодні на заваді ратифікації стоять невігластво і уявний страх деяких можновладців. Та варто розуміти, що Україна подала вже дві декларації про визнання юрисдикції МКС і, якщо той розпочне розслідування, відсутність ратифікації не зашкодить переслідуванню винних осіб незалежно від їх громадянства, однак може ускладнити процес співробітництва України з МКС.

Тож, щоб Україні виконати обов’язок, передбачений ст. 1 Женевських конвенцій 1949 р., із забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права і притягнення осіб, винних у воєнних злочинах, до кримінальної відповідальності необхідно уніфікувати кримінальне законодавство відповідно до міжнародних норм і судової практики, постійно підвищувати фаховий рівень юристів, які займаються кримінальним переслідуванням воєнних злочинців та максимально широко розповсюджувати знання про основні положення міжнародного гуманітарного права.

У преамбулі Римського Статуту зазначено, що серйозні злочини, які викликають стурбованість усього світового співтовариства, не мають залишатися безкарними. Такі злочини:

  • порушують фундаментальні цінності, що захищаються імперативними нормами (jus cogens) і породжують зобов’язання для всіх держав (erga omnes) з їх переслідування;
  • загрожують миру, безпеці та добробуту всього людства;
  • заборонені загальним (звичаєвим) міжнародним правом, передбачені нормами, що мають пряму дію на індивідів і породжують безпосередню кримінальну відповідальність усіх винних осіб;
  • повинні переслідуватися на національному рівні (універсальний принцип, пряма криміналізація, опосередкована пеналізація) та за допомогою заходів міжнародного співробітництва.

«До міжнародних злочинів, і воєнних зокрема, не застосовуються строки давності. Особи, які їх вчинили, не можуть користуватися персональними імунітетами, які пов’язані з їх посадою, навіть якщо це глава держави чи міністр. Також низка статей кожної з 4 Женевських конвенцій та Додаткового протоколу І до цих конвенцій передбачають зобов’язання держав переслідувати воєнних злочинців і обов’язок співпрацювати з іншими державами шляхом дотримання принципу «видай або суди». Оскільки понад 190 держав є учасницями Женевських конвенцій, то це зобов’язання всіх держав», – зазначила Окасана Сенаторова під час вебінару.

Для того, щоб особа була визнана у вчинені міжнародного (а не звичайного) злочину, необхідно встановити певні елементи таких діянь. У цьому зв’язку слід розрізняти:

  • Матеріальний/об’єктивний і ментальний/суб’єктивний елементи конкретного злочину. Кожна стаття Статуту, яка визначає поняття злочинів, частково визначає ці елементи. Більш детально вони визначені в нормативному документі МКС під назвою «Елементи злочинів».
  • Загальні чи контекстуальні елементи – це матеріальні чи ментальні елементи, які повинні бути обов’язково встановлені для кваліфікації діяння як міжнародного (а не ординарного) злочину, та спеціальні елементи – притаманні конкретним видам злочинів.

Більше про основні елементи воєнних злочинів, змістовні норми міжнародного гуманітарного права та дію загальних принципів кримінальної відповідальності за воєнні злочини можете дізнатися з відеозапису вебінару.

Презентацію спікерки можна завантажити ТУТ.

Нагадаємо, наприкінці минулого року УГСПЛ разом з партнерами-правозахисниками презентувала дорожню карту подолання наслідків збройного конфлікту і тимчасової окупації Криму (https://bit.ly/35fWuJc), де одним з основних елементів є притягнення винних до відповідальності. Нині цю карту доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України, до якої залучена й група експертів УГСПЛ.

Співорганізаторами вебінарів є Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Записи попередніх вебінарів Ви можете переглянути за посиланнями:

  1. Докторка права, професорка з міжнародного кримінального права Копенгагенського університету (Данія) Ірина Марчук розповідала про іноземний досвід перехідного правосуддя: https://cutt.ly/XylPSJB.
  2. Адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський говорив про змішаний суд, який в Україні може стати ефективним механізмом притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів: https://cutt.ly/yylPNYn.
  3. Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич на вебінарі говорив про застосування міжнародного гуманітарного права, поняття збройних конфліктів та їх класифікацію: https://cutt.ly/HylP7Vr.
  4. Аналітикиня, експертка з питань нормотворення УГСПЛ Олена Семьоркіна розповіла про міжнародні підходи до відновлення довіри до влади як складової гарантій неповторення порушень прав людини (у рамках четвертої складової перехідного правосуддя): https://cutt.ly/EylAuBe.
  5. Начальник управління Прокуратури АРК Євген Комаровський сконцентрував увагу учасників на перехідному правосудді в роботі правоохоронців: https://cutt.ly/xylAjgj.
  6. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич розповідав про міжнародні злочини (злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії): https://bit.ly/35IPGEf.
  7. Катерина Бусол з Chatham House, Robert Bosch Stiftung Academy Fellow присвятила лекцію регіональним та історичним аспектам комісій з встановлення істини: https://bit.ly/2XMn6zl.
  8. Адвокатка, правозахисниця, омбудсмен (2012-2018 рр.) Валерія Лутковська провела компаративний аналіз репарацій в країнах з перехідним правосуддям https://cutt.ly/UyI8IZe.
  9. Суддя Верховний СудМикола Мазур розповів про  кримінальне провадження щодо злочинів, пов’язаних із окупацією Криму та конфліктом на Донбасі, коли обвинувачені відсутні (процедура in absentia): https://bit.ly/2MpDmQi.

Пізніше УГСПЛ планує подовжити обговорення аспектів перехідного правосуддя з правниками в рамках регіональних зустрічей.

Серія вебінарів, присвячена різним аспектам перехідного правосуддя та міжнародному гуманітарному і кримінальному праву, стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.