Забезпечення людей з інвалідністю путівками на санаторно-курортне лікування
Кожен має право на охорону здоров’я.
Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм (стаття 49 Конституції України).
Санаторно-курортне лікування один із видів лікувально-профілактичної допомоги, пов’язаної з використанням природних лікувальних факторів (мінеральні води, лікувальні грязі, сприятливий клімат тощо). Основні типи лікувально-профілактичних закладів – санаторії та санаторії-профілакторії.
Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.
Відповідно до цього Закону, інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. Порядок та умови забезпечення інвалідів санаторно-курортними путівками визначає Кабінет Міністрів України.
Так, постановою Кабінетом Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 187 затверджено Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення, яким передбачено, що органи праці та соціального захисту населення забезпечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів, зокрема:
* інвалідів усіх категорій за рахунок коштів, передбачених Мінпраці;
* осіб, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та осіб, зазначених у статті 62 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
Слід зазначити, що для отримання путівок, інваліди повинні за зареєстрованим місцем проживання перебувати на обліку в органах праці та соціального захисту населення для санаторно-курортного лікування.
При цьому, передбачено, що працюючі інваліди, що не досягли встановленого законодавством пенсійного віку, забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в органах праці та соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася безплатна путівка протягом попереднього року (для осіб, що забезпечуються путівками один раз на два роки, – протягом двох попередніх років).
Також, цим Порядком передбачено, що інвалідів, які навчаються на денному відділенні у навчальних закладах, путівками забезпечують органи праці та соціального захисту населення.
Путівки видаються органами праці та соціального захисту населення інвалідам відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок. Для одержання путівки подається заява та медична довідка лікувальної установи за формою N 070/о.
При цьому:
* інваліди війни, інваліди з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаних інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, забезпечуються путівками позачергово щороку (із січня по грудень).
* інваліди загального захворювання та інваліди з дитинства забезпечуються путівками в порядку черговості в міру надходження путівок.
* інваліди з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку забезпечуються путівками до санаторіїв спінального профілю (відповідно до медичних рекомендацій) з лікуванням строком на 45 днів у порядку черговості в міру надходження путівок.
Органи праці та соціального захисту населення на загальних підставах у порядку черговості в міру надходження путівок можуть забезпечувати путівками осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій.
Взяття на облік таких осіб для забезпечення путівкою проводиться на підставі довідки, виданої Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про те, що інвалід не одержував у ньому санаторно-курортної путівки.
Інвалід, що перебуває на обліку для забезпечення путівкою в органах праці та соціального захисту населення, але в поточному році одержав безплатну путівку в іншій організації, знімається з обліку.
Повторне взяття на облік здійснюється відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок. Для одержання путівки подається заява та медична довідка лікувальної установи за формою N 070/о.
Щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, слід зазначити, що путівками на таке лікування вказаних осіб забезпечує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 жовтня 2007 р. N 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 р. за N 1400/14667.
Зазначене Положення розроблене відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року N 187 “Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення” і визначає механізм забезпечення виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннями в районах та містах обласного значення потерпілих, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, путівками для санаторно-курортного лікування.
Організація санаторно-курортного лікування потерпілих здійснюється за рахунок коштів Фонду. Санаторно-курортні путівки придбаваються виконавчою дирекцією Фонду та видаються потерпілим робочими органами виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до висновку МСЕК потерпілі забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання.
Для взяття на облік для отримання путівки інваліди (або уповноважені ними особи) подають до робочих органів такі документи:
* заяву за встановленою формою;
* висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні;
* медичну довідку лікувальної установи за формою N 070/о.
Заява на отримання путівки реєструється в журналі обліку. Датою взяття на облік потерпілого для отримання путівки вважається дата подання заяви.
При надходженні черги інваліда на отримання путівки робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають йому повідомлення, за яким він (або уповноважена ним особа) має отримати путівку впродовж строку, зазначеного у повідомленні, або подати заяву про відмову від санаторно-курортної путівки. Факт отримання путівки зазначається у заяві за формою.
У разі небажання або неможливості інваліда оформити свою відмову, відповідальною особою робочих органів виконавчої дирекції Фонду складається акт про відмову за підписами: відповідальної особи, яка склала акт, начальника Відділення. Письмова відмова або акт вкладається в особову справу інваліда. Ця путівка надається наступному за чергою.
Якщо інвалід одночасно має право на забезпечення путівкою згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та іншими нормативно-правовими актами, йому надається право вибору за однією з підстав.
Списки осіб, які мають право на санаторно-курортне лікування за іншими актами чинного законодавства, двічі на рік письмово звіряються з установами та організаціями, до компетенції яких належить забезпечення осіб санаторно-курортним лікуванням.
Інваліди, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме:
* інваліди I групи щороку;
* інваліди II групи один раз на два роки;
* інваліди III групи один раз на три роки.
Термін перебування за путівкою для інвалідів з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку в спеціалізованих санаторно-курортних закладах становить 45 діб. Термін перебування може бути скорочений до 24 діб за письмовою заявою інваліда (враховуючи вік потерпілого, характер та складність захворювання тощо).
Термін перебування за путівкою для інших категорій інвалідів становить 24 доби. Залежно від лікувально-діагностичних можливостей санаторно-курортного закладу, курсу та методик лікування, з урахуванням стану потерпілого (характер та складність захворювання, вік тощо) термін перебування за путівкою може зменшуватись до 18 діб.
Забезпечення санаторно-курортними путівками інвалідів з числа осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 р. N 800, якою затверджено Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до цього Положення, оздоровлення проводиться у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, профілакторіях, оздоровчих комплексах готельного типу, на базах відпочинку, туристичних базах, розташованих в екологічно чистій місцевості.
Щорічне оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, організовують МНС, органи, визначені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підрозділи місцевих держадміністрацій, до компетенції яких віднесені питання соціального захисту населення, постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, разом з органами охорони здоров’я, освіти, соціального захисту населення, за участю органів місцевого самоврядування та громадських організацій, на підставі результатів щорічного медичного обстеження (диспансеризації).
На основі даних щорічної диспансеризації лікарсько-відбірковими комісіями районних, обласних лікарень і спеціалізованих диспансерів інвалідам видається довідка для отримання путівки (форма 070-у), яка подається за місцем проживання до органів, що організовують оздоровлення. У довідці зазначається діагноз, доцільність санаторно-курортного лікування чи відпочинку, сезон та профіль санаторно-курортного закладу.
Забезпечення путівками інвалідів з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється – органами, що організовують оздоровлення, за місцем проживання.
Інваліди з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються путівками на підставі письмової заяви та довідки, для отримання путівки (форма 070-у).
Бланк путівки для санаторно-курортного лікування та відпочинку повинен мати штампи “Для постраждалих від аварії на ЧАЕС” та “Без права передачі та поділу”.
Санаторно-курортне лікування інвалідів з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться протягом 18 – 21 днів.
Що стосується забезпечення путівками інвалідів з числа осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, таке забезпечення має здійснюватися за окремим порядком, як це передбачено Порядком забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 187 . Проте, на сьогоднішній день такого порядку не затверджено.
Міненко В.В., провідний спеціаліст Департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства Міністерства юстиції України