21 лютого 2019 року до Міжнародного кримінального суду передали нове повідомлення стосовно використання російськими військовими цивільного населення під час захоплення об’єктів на території півострову Крим у 2014 році. Повідомлення підготували громадські організації – Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) та Регіональний центр прав людини (РЦПЛ) спільно з прокуратурою АР Крим.

У ході дослідження встановили, що сили РФ не тільки умисно та свідомо переміщували цивільне населення до об’єктів Збройних Сил України, а й знаходились за спинами людей в момент блокування та захоплення цих об’єктів. У таких умовах українські військові не могли застосувати зброю для захисту від нападу.

Такий “живий щит” складали 4 категорії цивільних осіб, серед яких були кримчани з проросійськими та проукраїнськими поглядами, цивільні особи, яких перемістили з території РФ для участі в окупації півострову, представники казачества та так званої “Кримської самооборони”. “Також серед цивільного населення були і особи, які не входили до зазначених категорій. Як приклад, на даний момент ми можемо говорити про участь сербських четників у захопленнях”, – повідомив юрист УГСПЛ, Максим Тимочко. “Ми встановили, що всього таким чином було захоплено не менше 10 військових об’єктів Збройних сил України із залученням не менше 1000 цивільних осіб”, – додав він.

Показовим є захоплення воєнно-морської бази у смт Новоозерному, під час якого було задіяно не менше 300 осіб, серед яких були як чоловіки та жінки, так і підлітки та люди похилого віку.

“Відповідно до ст. 8 Римського статуту МКС такі дії слід кваліфікувати як окремий різновид воєнних злочинів”, – зазначив заступник прокурора АР Крим Ігор Поночовний. Заборона використання “живих щитів” також закріплена і у статті 28 ІV Женевської конвенції, статті 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій та нормі 97 звичаєвого міжнародного гуманітарного права. “До того ж, умисне використання цивільного населення для прикриття воєнних операцій порушує зобов’язання вживати всіх можливих заходів обережності для  розрізнення цивільних об’єктів і військових цілей”, – наголошує заступник. Наразі прокуратура АР Крим проводить досудове розслідування за ст. 438 Кримінального кодексу України.

Використання цивільного населення як “живого щита” в рамках збройних конфліктів не є унікальним явищем. “Проте, варто зазначити, що використання населення під час активної фази окупації в лютому – березні 2014 року відрізняється від загальноприйнятого трактування цього злочину в міжнародній практиці”, – наголошує юрист РЦПЛ, Віталій Набухотний.

Серед населення, яке виступало у якості “живого щита”, були й особи з проросійськими поглядами, участь яких заохочувалась, а також ті, хто збирався перед воєнними об’єктами внаслідок погроз чи шантажу. “У таких випадках держава-окупант також зобов’язана не допустити присутності цивільного населення в потенційно небезпечних для ведення бойових дій місцях. Більше того, представники РФ повинні були утриматись від використання присутності цивільного населення для охорони власних збройних сил”, – підсумовує Віталій.