За невиконання рішень судів Кабмін пропонує встановити кримінальну відповідальність
Кабінет Міністрів України пропонуватиме Верховній Раді встановити кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішень суду, що набули сили. Як повідомив Міністр юстиції України Олександр Лавринович законодавча ініціатива щодо відповідного проекту закону буде направлена Кабінетом Міністрів парламенту країни. Таке рішення було ухвалене сьогодні, 24 березня 2004 року, під час урядового засідання.
Проектом закону, що був розроблений Міністерством юстиції України, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України нормами, які передбачатимуть кримінальну відповідальність громадянина за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили. В залежності від ступеню, а також характеру правопорушення, законопроектом пропонується встановити відповідальність від 80 годин громадських робіт до 3-х років позбавлення волі.
Олександр Лавринович зазначив, що норми цього законопроекту, у разі ухвалення парламентом, торкнуться сотень тисяч фізичних осіб, що на сьогодні безкарно ухиляються від виконання судових рішень. Зокрема, проектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей та непрацездатних батьків.
Іншими положеннями проекту закону пропонується встановити відповідальність підприємств, установ або організацій за ухилення від виконання ухвал, рішень та постанов господарського суду, що набрали законної сили.
„Закон матиме суттєвий влив на виконання судових рішень в країні. Адже усвідомлення кримінального покарання неминуче призведе до зміни суспільної свідомості” – зазначив Міністр.
Олександр Лавринович також повідомив, що законопроектом пропонується посилити правовий захист працівників органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції, на яких законодавством покладені функції виконання рішень судів.
На сьогодні, вже встановлена кримінальна відповідальність за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їхньому виконанню. При цьому окремо передбачено відповідальність за умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини. За такі злочини встановлені покарання у вигляді штрафів або позбавлення волі.
Тобто даними пропозиціями Мін’юсту розширюється коло суб’єктів цього злочину до взагалі будь-яких осіб.
З однієї сторони можна вітати встановлення такої відповідальності, оскільки держава зобов’язана гарантувати виконання судових рішень, що є частиною права на справедливий судовий розгляд порушеного права особи.
А з іншої сторони, цікаво би було взнати про статистику застосування цієї статті кримінального кодексу України за минулий рік. Чомусь є таке упереджена суспільна думка, що ця стаття просто не застосовується. Тобто чиновники на сьогодні переважно не відповідають за не виконання рішень судів.
Також негативним є те, що з’являється і ще одна стаття з таким видом покарання як позбавлення волі. Скажіть, будь ласка, яку соціальну небезпеку несуть особи, що не виконують рішення суду, що їх необхідно ізолювати від суспільства? Це в умовах переповнених в’язниць та інших місць позбавлення волі. Та взагалі в нелюдських умовах тримання цієї особи, що фактично перетворить її на майбутнього злочинця.
Так само надзвичайно спірним є покарання у вигляді позбавлення волі за невиконання судового рішення, наприклад, при неповерненні боргу. Чи не є це прихованим позбавлення волі за борги, що заборонено Європейською Конвенцією з захисту прав людини та основних свобод та є абсолютним пережитком?
Секретаріат Ради українських правозахисних організацій