З мовчазної згоди депутатів Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі відновлює свою роботу

Верховна Рада України несподівано відхилила пропозицію про скасування Закону України «Про захист суспільної моралі» та ліквідацію відповідної Національної експертної комісії (НЕК), що було передбачено проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту суспільної моралі)» (№ 6532 від 16.06.2010, автори – О. Шевченко та інші). Парламент повністю змінив свою думку щодо цієї ініціативи, оскільки в першому читанні законопроект про скасування закону підтримали 324 народних обранці,  у другому читанні – лише 12. Переважна більшість депутатів (377) просто відмовилися брати участь в голосуванні. Дивує той факт, що вдруге навіть один із співавторів відмовився голосувати за своє «дітище». 

«Справа в тому, що ми можемо ліквідувати в результаті прийняття цього закону Комісію з питань моралі. Ми знаємо, для чого ж все це робиться: для того, щоб сьогодні було безконтрольно все на телевізійних екранах, у пресі, в тиражуванні – все, що можна розмножити, що стосується порнографії та усіх інших збочень. І тому я вважаю, що необхідно прямо зараз зберегти цю норму», – зазначив народний депутат Павло Мовчан, однак виявив солідарність з колегами і голосування проігнорував. 

Цікаво, що друге читання було призначено ще на 21 квітня, але замість обговорення законопроекту в цей день відбулася зустріч Віктора Януковича зі Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій. Оскільки одним з основних питань, яке духовні лідери порушили перед Президентом, було питання про роль держави у збереженні моральності в суспільстві, треба думати, що ця зустріч і визначила долю законопроекту № 6532. Церква, серйозно стурбована рівнем духовності сучасної молоді, рекомендувала Главі держави подбати про захист і зміцнення моральних цінностей на міжнародному рівні. І, незважаючи на те, що релігійна громада в Україні відокремлена від держави, на зустрічі Рада Церков висловила пропозиції щодо створення механізму тісної взаємодії з Адміністрацією Президента у форматі постійно діючого консультативно-дорадчого органу. Але більше за все духовних лідерів турбувала доля Національної експертної комісії. Вони не тільки вимагали відновити діяльність НЕК і не допустити скасування Закону «Про захист суспільної моралі». Більш того, Рада Церков запропонував посилити контроль над рівнем духовності українців через удосконалення (тобто посилення) закону, а також просила забезпечити належне фінансування та функціонування апарату протягом 2011 року і далі. 

Духовні лідери акцентують увагу на суспільному характері діяльності Комісії, оскільки вона складається з діячів культури та мистецтва, експертів, фахівців та громадських діячів, які працюють виключно на громадських засадах і не отримують будь-якої плати за свою роботу з державного бюджету. «Тільки голова й апарат Комісії утримуються за державний рахунок, витрати якого на це не настільки великі, щоб заощаджувати на вихованні наших дітей і молоді» – підкреслюють представники Ради Церков. Нагадаємо, що тільки в 2010 році на діяльність комісії було виділено 4 млн. 766 тис. держбюджету. При цьому члени комісії, зокрема її голова Василь Костицький, регулярно скаржилися на недостатнє забезпечення повноцінного функціонування апарату та розповідали, що співробітники змушені по черзі працювати за комп’ютерами, оскільки на всіх техніки не вистачає. 

Варто також відзначити, що Український Парламент прийняв рішення про збереження Закону України «Про захист суспільної моралі» всупереч давнім рекомендаціям Ради Європи та вимогам громадських і культурних активістів про скасування закону, що обмежує свободу висловлювання думок. Критичний аналіз Закону, зроблений директором УГСПЛ Володимиром Яворським, у якому пояснюється, що закон не лише суперечить європейським стандартам прав людини, а й порушує норми Конституції України, а також масована підписна кампанія за прискорення процесу прийняття законопроекту № 6532, ініційована Громадської кампанією проти встановлення цензури в ЗМІ та творах мистецтва, яка адмініструється Правозахисним центром «Поступ» у партнерстві з Гельсінським фондом прав людини (Варшава) за фінансової підтримки Інституту Відкритого Суспільства (OSI), залишилися без уваги. 

Як видно з результатів голосування, Верховна Рада зробила ще один крок до встановлення цензури. Мабуть, депутати схильні прислухатися до думки представників церкви, а не до правозахисників та творчої інтелігенції, яка виступає за дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини. Чи члени Парламенту самі стали жертвами обмеження свободи слова, змушені під тиском відмовитися від власної думки і залишитися осторонь від законотворчого процесу? 

Враховуючи дані обставини, слід очікувати, що на численні прохання церковнослужителів Гарант Конституції внесе відповідні зміни до підпункту 7 пункту 7 Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади», що передбачує ліквідацію НЕК, і незабаром охоронці моралі повернуться до виконання своїх посадових обов’язків з новими силами. 

У зв’язку з прийняттям даного рішення, правозахисники висловлюють небезпідставні переживання, що міжнародний авторитет України буде продовжувати втрачати свої позиції. Вже зараз наша країна за рейтингом Freedom House 2011 по свободі преси опустилася зі 108 на 121 місце. Тепер Україна – «частково вільна» країна, хоча ще рік тому світова спільнота вважала її «Вільною». У звіті Freedom House, зокрема, говориться: «Україна, яка послідовно була одним з кращих виконавців у своєму субрегіоні в останні роки, також зазнала ерозії свободи засобів масової інформації, опустившись з 53 до 56 балів. Після того, як проросійський лідер опозиції Віктор Янукович обійняв посаду президента в лютому, мовники, які  критикували його, втратили свої частоти, зросло позасудове переслідування журналістів, що призвело до більшої самоцензури». 

Стурбовані ситуацією, що склалася, правозахисники мають намір відстоювати свою точку зору, доводити недоцільність існування Закону «Про захист суспільної моралі» та вимагати його скасування. Наступним кроком заплановане звернення до суб’єктів конституційного подання – президента, уповноваженого ВРУ з прав людини та лідерів парламентських фракцій – з вимогою звернутися до Конституційного Суду з поданням про неконституційність цього закону.