З 1 жовтня медикині стануть військовозобов’язаними: які обмеження чекають на них?

З 1 жовтня 2023 року жінки з медичною освітою стають військовозобов’язаними і повинні будуть стати на військовий облік. Це стосується всіх медикинь, тобто лікарок, медсестер, стоматологинь, акушерок, фармацевток віком від 18 до 60 років. Які обмеження матимуть військовозобов’язані жінки, які стали на облік? Чи зможуть вони виїжджати за кордон? Скільки часу є, аби стати на облік? Яка відповідальність передбачена для медикинь, які не стануть на облік? Ці питання розяснила координаторка Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Рівне Марія Цип’ящук.

– Маріє, чи всі жінки з медичною освітою мають стати на військовий облік? 

– Частина 11 ст. 3 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» передбачає, що «жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних».

Тобто, законодавство встановлює обов’язок жінок, які мають фахову підготовку у медичній та / або фармацевтичній сфері стати на військовий облік. 

– Які обов’язки будуть в жінок у зв’язку з постановкою на військовий облік? 

– У принципі вони мають ті ж зобов’язання, як і чоловіки: тобто з’явитися до центрів комплектування та стати на військовий облік, але перед тим пройти медичний огляд. Після визначення їхньої придатності до військової служби, вони матимуть такі обов’язки: 

1. з’являтися за викликом до ТЦК для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;
2. проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії;
3. проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
4. виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Окрім наведених чотирьох, згідно з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (затверджений Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487) (далі – Порядок) та Правилами визначеними у Додатку 2 до Порядку військовозобов’язані мають:

1. особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» [перелік із 20 + пунктів], а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
2. негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
3. звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки;
4. подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Військовий облік ведеться за місцем проживання військовозобов’язаних. З місцем проживання, а саме – з його зміною чи виїздом за межі місця проживання пов’язані ще деякі специфічні обов’язки військовозобов’язаних. 

– Чи може військовозобов’язана жінка переїжджати в інше місто чи виїжджати за кордон? 

– Частина 4 статті 37 Закону встановлює заборону у воєнний час військовозобов’язаним виїзду з місця проживання без дозволу керівника відповідного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП). Тобто, не йдеться про цілковиту заборону виїзду за кордон чи навіть виїзду з місця проживання, а йдеться про встановлення умови, що такий виїзд має відбуватися за згоди керівника ТЦКСП. 

Якщо ж військовозобов’язана особа бажає змінити своє зареєстроване місце проживання (це стосується випадків, коли людина переїжджає в межах одного міста, але до іншого адміністративного району, або до іншого міста, чи за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців), то вона повинна за три дні до вибуття знятися з військового обліку у своєму ТЦКСП, та впродовж семи днів після прибуття на нове місце проживання зареєструватися у центрі комплектації, який відповідальний за цю територію. 

Чинне законодавство не містить ані прямої заборони (принаймні, на рівні закону) щодо виїзду військовозобов’язаних за кордон, ані чіткого строку, в який військовозобов’язані жінки повинні з’явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП) для взяття їх на військовий облік. 

– Чи повинна медикиня чекати повістки аби стати на облік чи сама йти до ТЦКСП?

– Питання про те, в який строк військовозобов’язані, зокрема і жінки медикині та фармацевтки, повинні з’явитися до ТЦКСП для взяття на військовий облік, чи повинна вона чекати відповідну повістку – чітко не визначене у законодавстві. 

Пункт 2 згаданих Правил визначає, що «якщо за будь-яких обставин повістка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України». Однак в даному випадку, вочевидь,  йдеться саме про приписку громадян до призовних дільниць, а ст. 14 Закону врегульовує приписку до призовних дільниць лише осіб чоловічої статі, тому навряд чи цю норму Правил (п. 2) можна застосувати щодо військовозобов’язаних жінок, принаймні тих, які вже здобули медичну чи фармацевтичну спеціальність. 

Інша ситуація для тих, хто ще навчається. Пункт 51 Порядку визначає, що «жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року». Тобто, при прийнятті на роботу медикинь та фармацевток роботодавець не повинен вимагати від них військових документів (тимчасового посвідчення військовозобов’язаного чи військового квитка). 

Якщо жінки працевлаштовані,  тоді відомості про них до ТЦКСП подають їхні роботодавці; якщо ж не працевлаштовані – тоді вони повинні з’явитися до центрів комплектування самостійно. 

Проте строк, в який роботодавці повинні подати списки, чи в який жінки повинні прийти до ТЦКСП, не визначений цим Порядком чи іншими нормативно-правовими актами. 

– Якщо медикиня перебуває за кордоном, яка процедура постановки на облік буде в такому випадку? 

– Загальні правила військового обліку громадян України, які перебувають за кордоном визначає ст. 36 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». З неї слідує, що ті громадяни України, які постійно проживають за кордоном військовому обліку не підлягають (це, авжеж, стосується і жінок); а особливості ведення військового обліку тих, хто перебуває за кордоном тимчасово встановлює Кабінет Міністрів України. 

Частина 3 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Порядок 1487 від 30.12.2022) встановлює обов’язок для військовозобов’язаних у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців стати на військовий облік за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України. Тобто, людина повинна перебувати на консульському обліку і у випадку перебування за кордоном понад три місяці стати на військовий облік. Строк впродовж якого особа повинна стати на військовий облік не визначений. Водночас, наразі прямо не встановлений обов’язок громадян України стати на тимчасовий консульський облік у випадку виїзду за кордон. 

Порядок у пункті 52 визначає низку повноважень для закордонних дипломатичних установ України. Такі установи: 

1. інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;
2. сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);
3. повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;
4. ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку

Із наведених норм слідує, що військовозобов’язані жінки, які проживають за кордоном не постійно, але більше 3-ох місяців, і стоять на тимчасовому консульському обліку, повинні також стати на військовий облік. Обов’язку повернутися в Україну без відповідної вимоги у них немає. Також не зрозуміло, яким чином визначатиметься придатність військовозобов’язаних, які перебувають за кордоном, до військової служби – адже за кордоном не діють і не створені військово-лікарські комісії. 

Водночас, ТЦКСП в зоні відповідальності яких знаходиться адреса зареєстрованого місця проживання військовозобов’язаних (жінок), можуть викликати їх для визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів, для проходження медичного обліку та / чи проходження військової служби. 

Проте наразі відсутні зрозумілі механізми та процедури такого виклику, строки прибуття, як і власне, процедура постановки на військовий облік за кордоном. 

– Яка відповідальність буде для медикині, якщо вона не стане на облік. 

– Якщо жінка не стане на військовий облік, то їй та її роботодавцю доведеться сплатити штрафи. 

Але ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, також не встановлює конкретного строку, в який військовозобов’язана особа повинна з’явитися до ТЦКСП для взяття її на військовий облік. 

Винятками є ситуації для тих, хто завершує навчання за відповідними спеціальностями, та для тих військовозобов’язаних, які вже перебувають на обліку, та бажають змінити своє місце проживання – вони мають 7 днів для того, щоб стати на військовий облік. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ. 

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт, або на сторінку у Фейсбук.