Юристи забудовника підказували свідку в суді. Справа захисників озера Качине
На сайті Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини розпочалася серія судових репортажів.
Репортаж перший. суд над захисниками озера Качине в Києві – частина 1
Засідання у Дарницькому суді 11 листопада 2016 року перетворилося на фарс, як тільки викликали свідка третьої особи, а саме від комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ”.
Цього разу суддя спочатку вислухав двох свідків з боку відповідачів. Павло Приходченко заявив, що був біля озера Качине дуже часто. Одного разу невідомі йому особи, не показуючи жодних документів, засипали озеро Качине будівельним сміттям з вантажівок, а ескаватор розрівняв це сміття. Крім того, він бачив, як агресивні особи, так звані “тітушки”, побили журналіста Віталія Терещенка. Вони ж зруйнували і паркан ввечері 18 березня 2016 року. Павло Приходченко посвідчив, що Тамара Харчилава, Сергій Куценко, Сергій Миронюк та Вікторія Бегаль не руйнували паркан та не перешкоджали заїзду на майданчик будівельної техніки, як це стверджує позивач. Зокрема, коли відбувалося руйнування паркану невідомими чоловіками, біля Павла був поруч разом із іншими представниками мирної акції протесту на захист озера Качине один із відповідачів – це Сергій Миронюк. Вони усі стояли та обговорювали події, що відбуваються навкруги, намагаючись з’ясувати у представників забудовника законність підстав їх там перебування, викликали поліцію на допомогу. Сергій Миронюк та інші активісти біля свідка Павла Приходченка поводили себе мирно.
Журналіст Віталій Терещенко, якого побили “тітушки”, скаржився на те, що поліцейські відмовлялися реагувати на дії правопорушників і затримувати їх на його вимогу. Окрім того, свідок Віталій Терещенко помітив, як “тітушки” били на будівельному майданчику місцевих мешканців, які вийшли на захист озера Качине. А також він повідомив, що у той вечір, коли його самого побили, група організованих невідомих йому молодих чоловіків спортивної статури прийшла зі сторони магазину “Сільпо” та за 15 хвилин розбила паркан, а потім зникла у невідомому напрямку. Відповідачі, як помітив Віталій Терещенко, не руйнували паркан, їх там не було серед цих молодиків. А також вони не заважали будівельній техніці працювати в інші дні, коли Віталій там був. Він бачив відповідачів з поміж десятків інших місцевих жителів, що приходили до озера та обговорювали ситуацію, що склалася. Вони нічим не вирізнялися з натовпу. Поводилися усі мирно.
Вперше на процесі з’явився свідок позивача працівник КП “Житлоінвестбуд-УКБ” Іван Ткачук. Він сказав, що Сергій Куценко розбив саперною лопаткою скло одної з машин забудовника. Ці слова викликали сміх у залі, адже за це порушення вже була затримана інша людина. Юрист позивача одразу виправив свого свідка, говорячи, що Сергій Куценко насправді цього не робив. Тут у багатьох з’явилися підозри, що юристи позивача підготували, що саме повинен говорити свідок перед виступом на процесі, що суворо заборонено законом. Далі юристи позивача часто говорили замість свого свідка, а він лише підтверджував їхні слова, говорячи “так”. Це ще більше переконало присутніх на процесі, що свідок підготовлений.
У той самий день Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до журналістів світу за допомогою у справі збереження озера Качине. Звернення було направлено до The Guardian (журналіст Alison Flood), Die Welt (до редакції), New York Times (журналіст Andrew Kramer), Spiegel (до редакції), Focus (до редакції). У його тексті, зокрема, зазначено: “Українська Гельсінська спілка з прав людини вимушена звернутись до Вас за допомогою у справі збереження озера Качине, яке розташоване у місті Києві. Незважаючи на думку громади, це озеро незаконно намагаються знищити, побудувавши на його місці будинок”.
«Минулого разу юристи позивача не попереджали, що буде виступати свідок з їхнього боку, тому його поява була повною несподіванкою, — прокоментувала перебіг процесу юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, адвокат Олена Сапожнікова. — Цікаво, що цей свідок є працівником КП „Житлоінвестбуд-УКБ“, яка виступає на процесі третьою стороною на боці позивача, він плутався у своїх свідченнях, кожного разу його виправляв юрист позивача. У мене склалося таке враження, що свідок був вдало кимось підготовлений, але через хвилювання за трибуною заплутався у своїх же ж раніше підготовлених свідченнях. Закінчилося все тим, що юристи позивача самі відповідали на свої ж питання, а свідок лише підтверджував їхні слова».
Текст і фото Олега Шинкаренка
Інформаційна довідка по справі:
Майже два роки тривають спроби засипати озеро Качине в Дарницькому районі міста Києва, що на перетині вулиці Здолбунівської та проспекту Петра Григоренка, щоб побудувати там багатоповерхівку. Місцеві жителі зареєстрували у місцевій раді безстрокову мирну акцію протесту на захист цієї водойми. Весною 2016 року до 5-ти жителів Києва, що вийшли на захист озера Качине, генпідрядником забудовника ТОВ “АЗУР-ГРУП” було подано цивільний позов. Влітку цих осіб позивач замінив немотивовано на інших 4-х, які активно виходили на захист перших відповідачів до стін суду та висловлювали активну їх підтримку в соціальних мережах та зверненнях до предстатвників влади. В процес вступила також третя особа на стороні позивача – комунальне підприємство “Житлоінвестбуд-УКБ”, що як раз є цим самим забудовником, який хоче засипати озеро Качине. Позивач оголосив до нових відповідачів ті ж самі претензії – слово в слово – що й до перших 5-ти відповідачів, а саме, що вони начебто весною 2016 року розбили будівельний забетований в грунт металевий забор навколо озера Качине та завадили 17 березня 2016 року висипати будівельне сміття з десятків самоскидів, чим спричинили шкоду генпідряднику у розмірі близько 200 000 гривень. Сторона відповідачів заперечила повністю проти заявленого позову та надала пакет доказів у підтвердження своєї позиції. Сторони подали клопотання про виклик свідків. Суддя Дарницького районного суду міста Києва Даниленко В.В. задовольнив ці клопотання. На сьогодні триває допит свідків: третя особа викликає 8 свідків, а сторона відповідачів – 27 свідків.