Юристи Української Гельсінської спілки з прав людини допомогли військовослужбовцю розірвати контракт з військовою частиною. Незважаючи на те що контракт було укладено строком на один місяць, бійця АТО більше року не відпускали додому — керівництво військової частини безпідставно відмовляло у демобілізації.

Ми вже писали про цю проблемну ситуацію, яка лише зараз почала вирішуватись. Нагадаємо, у 2014 році частину бійців через бюрократичні процедури не встигли оформити в рамках другої хвилі мобілізації. Оскільки третя хвиля ще не розпочалася, то у Рівненському військкоматі не придумали нічого кращого, як запевнити хлопців, що єдиний спосіб приступити до служби – це укласти контракт про проходження військової служби. А щоб не виникло заперечень – запевнили, що служити їм доведеться всього 1 місяць – адже саме такий строк зазначено у контракті. Проте хлопці провели у зоні АТО півтора року і більшість з них, які підписали такий контракт, перебувають там досі.

Допомагати бійцям вийти з ситуації, що склалася, взялися юристи Рівненської громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. У процесі глибшого аналізу проблеми юристи приймальні виявили й нові порушення. Наприклад, багатьом хлопцям під час підписання контракту не видали його примірник, що прямо суперечить законодавству.

Від імені одного з військовослужбовців координатор та юрист громадської приймальні Марія Цип’ящук підготувала та подала адміністративний позов до суду. Суд став на бік бійця АТО, встановивши неправомірність бездіяльності військової частини щодо невирішення питання про звільнення військовослужбовця з військової служби. Українським законодавством встановлено чіткий порядок внесення змін до контракту — будь-які зміни повинні відбуватися за письмовою згодою сторін, а продовження контракту повинне оформлятися відповідним наказом командира військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець. Жодних подібних дій з боку військової частини, яка була відповідачем у справі, здійснено не було. Суд зобов’язав військову частину припинити (розірвати) контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

До слова, питання розірвання контракту про проходження військової служби дуже гостро постало в Україні після того, як у липні 2014 року до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” було внесено зміни. Цими змінами було встановлено, що дія контрактів про проходження громадянами України військової служби продовжується до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації (підпункт 2 п.9 ст. 23 Закону).

«Такі оновлені норми відразу викликали дискусії серед юристів, — розповідає юрист приймальні Марія Цип’ящук. — При цьому, суди однозначно ставали на сторону Міністерства Оборони України і відмовляли у розірванні контрактів, дія яких скінчилася. У нашому випадку ситуація дещо інша — адже військкомат уклав контракт тривалістю в один місяць. Такий строк не передбачений чинним законодавством і суперечить іншим пунктам контракту. Власне, через це ми вирішили піти шляхом визнання контракту недійсним через введення військовослужбовців в оману (їх запевняли, що через місяць дія контракту буде закінчена) та через недотримання істотних умов при його укладенні. Судовий розгляд був досить тривалим, адже представники військової частини жодного разу не з’явилися у судове засідання. Разом з тим, ми розуміємо, що це пов’язано не з тим, що військова частина з неповагою ставиться до суду — а, швидше, із відсутністю кваліфікованих кадрів у цій частині та напруженою ситуацією на передовій».

Наразі юристами приймальні вже подані позови від імені інших військових, які опинилися у подібній ситуації. Правозахисники мають надію, що військова частина піде назустріч військовим, які вже півтора року безперервно несуть військову службу в зоні бойових дій, і видасть накази про звільнення військових, з якими укладено одномісячні контракти, без судового розгляду. Для цього від громадської приймальні в грудні минулого року направлене спеціальне подання на ім’я командира військової частини, однак досі ніякої відповіді на це звернення не надійшло.

Підготувала Тетяна Гончарук