Юристка УГСПЛ Олена Куваєва виступила під час конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві
4 жовтня у Варшаві відбувся сайд-івент під час Warsaw Human Dimension Conference 2024. Ключовою темою обговорення події стали насильницькі зникнення, які є частиною політики Росії, спрямованої на придушення опору на окупованих територіях. Російські військові систематично атакують цивільних, затримують та ув’язнюють журналістів, волонтерів та тих, чия позиція не влаштовує російську владу.
Модераторкою події стала виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова. Долучилася до сайд-івенту і юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Куваєва.
Розпочала свій виступ юристка з того, що наразі залишається дуже мало важелів для звільнення ув’язнених цивільних.
— Комітет ООН, який, після виключення РФ з Ради Європи, лишається єдиним доступним – підкреслюю, доступним, — інструментом для правозахисників та всіх тих, порушення проти кого розпочались пізніше за 16 вересня 2022 року. Чому доступним, а не ефективним? Ймовірно, тому що жодна зареєстрована заява не призвела до звільнення жодного заручника. Також навряд вони приведуть до виплати компенсацій жертвам злочинів росіян, адже висновки Комітету мають рекомендаційний характер. Крім того, занепокоєння викликає позиція Комітету щодо існування ефективних засобів захисту постраждалих — фактично, комітет переконаний, що вони існують, не зважаючи на всі докази і очевидну тенденцію.
Олена Куваєва поділилася історією молодої дівчини, яку росіяни затримали навесні 2022 року під час виходу з заводу «Азовсталь» і вивезли в невідомому напрямку. Представники МКЧХ та ООН, які організували гуманітарний коридор, спостерігали за фільтрацією і затриманням, але не втрутилися.
— Зрештою, її утримували протягом двох років, возили по різних установах на території РФ. Мені, відверто, не відомо про належні умови у жодній з них, — розповіла Олена Куваєва. В одній із них затримана три місяці провела в одиночній камері під цілодобовим відеоспостереженням, майже нерухомо, страждаючи від холоду і укусів комах. — У другій принаймні двічі на день вона піддавалась побиттю, бо режим такий – ранкова і вечірня перевірки. Допити так само відбувались із застосуванням сили або психологічним тиском. У третій її руками фактично відбудовувалась колонія. ЇЇ родина збирала інформацію про її долю через інших звільнених полонених, адже інших джерел інформації просто не існувало.
Затримані часто намагаються запам’ятати імена один одного не для історії, а для того, аби повідомити родичам про місце їх перебування, стан здоров’я, бо іншого шляху просто не існує. Навіть підтвердження МКЧХ не дає можливості дізнатися про стан здоров’я чи місце утримання.
— Допоки вони залишаються в полоні, ми не можемо зробити нічого для їх звільнення, крім як надати розголосу. Втім і той часом приносить більше шкоди, як це сталося у цьому випадку, коли дівчину розкрили через публічну заяву посадовиці і покарали за брехню. Її знімали з обмінів раз за разом, зазначаючи, що це відбувається саме через це.
Юристка зауважила, що залишається потреба в тому, щоб забезпечити справедливість для постраждалих та кримінальну відповідальність для тих, хто вчиняє злочини. Попри те, що імена злочинців можуть бути відомими, після деокупації територій вони залишаються недоступними для українського правосуддя і роблять все, аби не потрапити до рук правоохоронних органів. Невідворотність покарання є важливим принципом відповідальності, без якого ніякий закон не має значення.
— Якщо ми так мало можемо зробити, поки люди лишаються в руках РФ, аби визволити їх, ми принаймні маємо забезпечити справедливість після їх визволення, — наголосила юристка.
Катування, викрадення, придушування протестів шляхом незаконних затримань – це систематична політика РФ. Це показують події Криму, Донецькій і Луганській областях у 2014 році. Про це свідчить і все, що ставалось на окупованих з 2022 року територіях.
Про те, що рекомендують правозахисники для звільнення цивільних, — читайте в матеріалі Центру громадянських свобод.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber