Юристам УГСПЛ вдалося вказати, що практика необґрунтованого закриття кримінальних проваджень правоохоронцями не має повторюватися

Кілька місяців тому до приймальні УГСПЛ у Торецьку звернулась пані Галина. Вона попросила допомоги – зобов’язати правоохоронців відкрити кримінальне провадження, у чому напередодні їй було відмовлено.

Історія “спілкування” жінки з правоохоронцями почалась кілька років тому. Галину, яка працювала викладачкою, звинуватили у внесенні недостовірних відомостей до офіційних паперів. Мовляв, вона як службова особа нібито підробила документи внаслідок чого мало місце розтрата державних коштів. Поліція порушила справу за ч.1 ст. 366  та 191 Кримінального Кодексу України (“службове підроблення” та “привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”). Але згодом у суді всі обвинувачення були розбиті, а прокурор відмовився підтримувати його, тож справу було закрито – жінку фактично виправдано. І Галина вирішила добиватися справедливості – довести, що документи, на основі яких ґрунтувалося обвинувачення, – не відповідають дійсності, а посадови особи надавали неправдиві свідчення під час судового розгляду, внаслідок чого вона постраждала. З відповідною заявою жінка звернулась до поліції.

До юристів УГСПЛ у Торецьку пані Галина зателефонувала тоді, коли за рік отримала з поліції повідомлення про закриття провадження.

“Спочатку її заяву відмовлялися реєструвати, не вносили дані до ЄРДР, вона оскаржувала бездіяльність слідчих органів. Згодом розслідування все ж таки почали. Але за рік, коли пані Галина намагалась з’ясувати про його хід, дізналась про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину”, – розповідає юрист УГСПЛ Євген Федорічев.  Він пояснює: після вивчення документів, з’ясувалося, що постанова про закриття необґрунтована, невмотивована, з численними протиріччями. “Окрім того, не був виконаний певний ряд слідчих дій – усі обставини не були досліджені, деяким доказам надана неправильна оцінка – довільні та суперечливі висновки слідчого не мали жодного  документального підтвердження, тож очевидно були всі підстави для повторного відкриття кримінального провадження”, – продовжує експерт.

Але складність полягала у тому, що строк оскарження в подібних  випадках становить десять днів з дня отримання особою копію такого рішення, а пані Галина згаяла час через хворобу.

“Ми посилалися на те, що, згідно КПК, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді. Правова доктрина вказує, що такими причинами можуть бути ті, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом проміжку часу. Безумовно до таких належить і хвороба учасника кримінального провадження за умови її документального підтвердження. Тож до клопотання були додані відповідні медичні документи”, – говорить Євген Федорічев.

Зрештою скарга була прийнята та розглянута досить швидко. Згодом відбулося судове засідання, юристи допомогли пані Галині підготуватися – розповіли як підтримати скаргу, як реагувати на зауваження представників прокуратури.

“Цікаво, що під час судового розгляду клопотання про продовження строків слідчий, який закрив кримінальне провадження, усіляко заперечував проти його задоволення. Та й взагалі відбувався супротив з боку правоохоронців. Вони говорили про відсутність складу злочину, про те, що документ не є офіційним, а слідчий виконав усі необхідні дії, та про відсутність шкоди охоронюваним законом суспільним інтересам. Захисту було важливо вказати на упереджену позицію співробітників поліції, які не хотіли навіть реєструвати заяву, надання переваги одним доказам перед іншими, що прямо суперечить процесуальному законодавству. А ще  вказати, що така практика правоохоронців: закривати провадження безпідставно – часто повторюється”, – говорить правник.

Суддя, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши доводи заявника, вирішив, що дане клопотання має бути задоволено. Суд зобов’язав поліцію відкрити кримінальне провадження знову.

“Пані Галина, дійсно, молодець – з усім впоралась, у суді їй протистояли два досвідчених та кваліфікованих юристи”, – додає Євген Федорічев.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США.

Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.