Європейський суд розгляне справу про усиновлення українських дітей в Криму

15 лютого 2023 року Європейський суд з прав людини зробив заяву відносно справи щодо українських дітей, які залишилися жити в окупованому Криму. Звернулися до Суду від імені постраждалих  адвокат Сергій Заєць та Українська Гельсінська спілка з прав людини. В прес-релізі ЄСПЛ йдеться про те, що Суд відмовляє у застосуванні тимчасових заходів за Правилом 39. Разом із тим справа отримала пріоритет у розгляді. Чому такий прес-реліз представники заявників зустріли із відчуттям піднесеності пояснює адвокат Сергій Заєць. 

Окремі справи не часто відзначаються прес-релізами: ЄСПЛ видає прес-релізи лише щодо найважливіших справ, до яких хоче привернути увагу. Суд помітив цю справу і дав знати, що вона є важливою для розвитку практики і з точки зору заявлених проблем.

«Це та ситуація, коли, попри відмову у застосуванні екстрених заходів, ми оцінюємо рішення суду як  позитивний результат. У випадку застосування Правила 39 ситуація ніяким чином би не відрізнялася, бо Росія вже майже рік відмовляється визнавати юрисдикцію ЄСПЛ. Тому публікація прес-релізу з детальним викладенням суті скарги вже є майже тим самим результатом – приверненням уваги до існуючої проблеми. Окрім того, справа отримала пріоритет і сподіваємося, що буде дійсно розглянута серед перших», – зазначає адвокат Сергій Заєць.

Повністю: Пресреліз Європейського суду від 15 лютого 2023

Деталі справи

Ця справа про дітей, яких Російська Федерація перетворює на покірних солдат і може застосувати у війні проти своєї батьківщини – України. Сергій Заєць наприкінці 2022 року подав заяву в ЄСПЛ від імені десятьох дітей у віці від 9 до 13 років. Це діти, які залишилися без батьківського піклування і перебували у відповідних установах на території Кримського півострова під опікою українського уряду на момент окупації Криму Росією в 2014 році. Тоді дітям було від 1 до 5 років. З того часу представники заявників збирали докази для подання заяви до ЄСПЛ.

– Йдеться про системну практику захоплення Росією українських дітей і виховання з них громадян Росії. Така практика розпочалася ще в 2014 році в Криму і на Донбасі. Після лютого 2022 ця практика стала звичайною для росіян на окупованих територіях. Виховані як лояльні громадяни РФ, українські діти або стануть вояками, або будуть працювати на економіку РФ. Ця справа є переходом від просто заяв і політичних резолюцій до практичних кроків щодо юридичного засудження Росії, – наголошує адвокат Сергій Заєць. 

В справі порушується, зокрема, важливе питання про нав’язане громадянство. 

– Існує добрий шанс довести, що оголошення кримчан громадянами РФ в 2014 році порушило зобов’язання РФ за ст. 8 ЄКПЛ. Приклад з дітьми – найбільш яскравий, і це підсилить позицію заявників в інших справах, де ставиться таке саме питання. Загалом же йдеться про доволі нові проблеми порушення прав людини в контексті збройного конфлікту та про незаконне усиновлення українських дітей. 

Перспективи справи

Попереду ще розгляд справи. Скільки він триватиме і коли буде рішення наразі невідомо. 

– Суть судової процедури полягає в тому, що, на відміну від політичних декларацій, судовий розгляд забезпечує зважування доказів і їх співвіднесення з зобов’язаннями держави і міжнародними стандартами прав людини. Звернення до ЄСПЛ є лише одним із способів доведення того, що РФ порушила свої міжнародні зобов’язання. Окрім цього існує можливість визнання вчинення міжнародного злочину в Міжнародному кримінальному суді. 

Дії Росії відносно громадян Україні досі не мають правової кваліфікації, є лише політична оцінка. В результаті позитивного рішення Європейського суду щодо цієї справи, утримання дітей і виховання їх в якості російських громадян може бути визнане брутальним порушенням прав людини. Саме тоді з’являться підстави для виправлення ситуації. Навіть якщо Росія не виконує рішення ЄСПЛ зараз, їй не уникнути відповідальності в майбутньому.

– Йдеться про визнання того, що такі дії Росії або інших країн є неприпустимими. І буде створений стандарт, який в подальшому, цілком ймовірно, стримає когось від аналогічних дій. Річ у тім, що в 2014 році, розпочинаючи окупацію Криму, Росія намагалася уникати явних порушень загальноприйнятих стандартів прав людини і діяла в сірій зоні. Пізніше Росія припинила озиратися на це, але, ймовірно, якби на початку не було можливості вчиняти так, то не було би і продовження. Розпочиналося все з тестування реакції світу, а світ не мав відповідних реактивів для виявлення токсинів, – пояснює адвокат Сергій Заєць. 

Підписатися на Телеграм-канал «Трибунал для Путіна»

Підписатися на Телеграм-канал «УГСПЛ. Тренінги, вебінари, анонси»