ЄСПЛ визнав численні порушення прав людини з початку окупації Криму
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)». У Страсбурзі визнали, що РФ систематично порушувала права громадян України з початку окупації півострова у лютому 2014 року. Цього рішення українські правозахисники добивались 10 років. У чому його унікальність пояснив в ефірі Суспільного виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
- право на життя;
- заборона катування, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
- право на свободу та особисту недоторканність;
- право на справедливий суд;
- відсутність покарання без закону;
- свобода вираження поглядів;
- свобода зібрань;
- свобода дискримінації;
- обмеження на використання обмежень прав
Чому рішення ЄСПЛ – сенсаційне?
– Всі 10 років окупації Криму не існувало жодного «закріпленого» рішення, яке б визнавало цей факт. Зафіксованих фактів порушень прав людини на півострові за цей не можна було встановити через незалежні інститути моніторингу, оскільки відвідувати півострів будь-яким незалежним спостережним місіям, хоч то комісару з прав людини, хоч Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) чи Організації об’єднаних націй (ООН) заборонялось. Тепер же своїм рішення ЄСПЛ визнав на міжнародному рівні, що те, що відбувається у Криму – це окупаційний режим з усім набором порушень прав людей, які там проживають. І що дуже важливо: дата, від якої РФ вважається країною-окупантом визначається не від початку повномасштабного вторгнення, а саме з 27 лютого 2014 року, – підкреслив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
Якби подібне рішення було б ухвалене раніше, наприклад, у 2019 році, то це, на думку правозахисника, завадило б РФ повернутись до Парламентської асамблеї Ради Європи, а відтак і мати в ній право голосу.
– Ми бачимо, що такі справи розглядаються досить тривалий час. Навіть рішення про прийнятність цієї справи ухвалювалось понад п’ять років. Навіть це своє рішення ЄСПЛ ухвалив по суті в грудні 2023 року і знадобилось близько півроку для того, щоб його оформити, проголосувати й оголосити. Це показує нам який ретельний підхід у ЄСПЛ до формулювань, оскільки вони визначають порушення прав людини в системі координат Європейської конвенції з прав людини і прагнуть подолати такі порушення, кваліфікуючи різні категорії порушень в поняттях Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Наприклад, переслідування за політично вмотивованими мотивами не кваліфікується у термінах ЄСПЛ як окремий вид злочину, але це також порушення, яке пов’язане зі статтею 3 «не бути підданим катуванню та жорстокому поводженню», статтею 5 «право на свободу та особисту недоторканність» та статтею 6 Європейського суду «право на справедливий розгляд». Це означає, що на справедливе правосуддя можуть сподіватись ті кримські політв’язні, яких незаконно затримали, катували на території півострова або вивезли у Росію, – пояснив правозахисник.
Чи виконає РФ рішення ЄСПЛ?
Рішення ЄСПЛ обов’язкові для виконання. Але у березні 2022 року РФ була виключена з Ради Європи. А вже через півроку, у вересні, вона перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ).
– Я вважаю, що реально виконання Росією цього рішення стоятиме в контексті міжнародних відносин і подальших її кроків щодо налагодження контактів з цивілізованим світом. Сьогодні ми розуміємо, що до такого світу вона не належить. Для того, щоб примусти РФ виконувати це рішення ЄСПЛ, необхідно змусити її повернутись в систему ЄКПЛ, але в нинішніх обставинах це неможливо. Хто буде запрошувати агресора увійти до Ради Європи? Приєднатись до ЄКПЛ? Думаю, зобов’язання виконати рішення ЄСПЛ може стати пунктом мирної угоди. Тобто РФ для початку має виплатити відшкодування або індивідуально постраждалим, або державі – Україні, яка потім ці кошти перенаправить своїм громадянам. Хочу зауважити, що на розгляд ЄСПЛ подавалась об’єднана справа, тобто в ній є персональні дані постраждалих від окупантів мешканців Криму, – зауважив Павліченко.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.