ЄСПЛ і права жінок: правники дослідили проблеми виконання рішень
31 жовтня у Києві відбувся Круглий стіл «Європейський суд з прав людини і права жінок: виконання рішень ЄСПЛ у справах «Левчук проти України» №17496/19 та «Івашків проти України» №59670/14». У цьому заході взяли участь адвокати, судді та прокурори в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні – Етап ІІ» (COVAW-II). До обговорення особливостей захисту прав жінок правозахисними організаціями в Україні долучилась і адвокатка, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Юлія Коваленко.
Під час круглого столу правознавці торкнулись таких питань:
- виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні (на прикладі справ «Левчук проти України» №17496/19 та «Івашків проти України» №59670/14»);
- загальний стан виконання рішень ЄСПЛ в Україні в період війни;
- особливості імплементації Стамбульської конвенції в Україні в період війни;
- роль підтримки громадського сектору при реалізації жінками своїх прав при зверненні до національних судів та виконанні рішень ЄСПЛ на національному рівні, досвід українських громадських організацій та іноземних партнерів.
Учасники круглого столу обговорили рішення у справах ЄСПЛ, які значно вплинули на зміни національного законодавства, підходів та практик. Йдеться про Левчук проти України: у ньому вперше було визначено проблеми, що виникають у справах, пов’язаних з домашнім насильством. Зокрема про відмову у задоволенні позову заявниці про виселення її колишнього чоловіка, який неодноразово піддавав її психологічному та фізичному насильству в присутності неповнолітніх дітей.
Друге рішення у справі Івашків проти України стосується неефективності розслідування домашнього насильства. Зокрема, ЄСПЛ вказав, що в цьому контексті органи державної влади завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати, що трапилось і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи. Окрім того ЄСПЛ наголосив, що у цій справі апеляційний суд de facto обвинуватив заявницю у тому, що її побив чоловік – це відображає дискримінаційне ставлення до неї, як до жінки, та вказує на існуюче в судовій системі упередження.
Нагадаємо, що УГСПЛ робило подання до Комітету Міністрів Ради Європи у справі Левчук проти України, в якому було прокоментовано план щодо виконання рішення та викладено індивідуальні та загальні заходи, які можуть допомогти вирішити складну проблему домашнього насильства в Україні з урахуванням висновків ЄСПЛ у цій справі.
Однак питання захисту прав жінок від насильства за ознакою статі, включаючи домашнє насильство, продовжують залишатися актуальними.
Нині захист прав жінок в Україні відбувається у складних умовах повномасштабної війни, коли велика частина громадян змушена покинути свої домівки і, разом з цим, страждає від обстрілів армії РФ. Через низку обставин постраждалі не можуть повідомити про факти насильства. А ті, хто відчув на собі (переважно це жінки) сексуальне насильство, пов’язане із збройним конфліктом, або домашнє насильство часто вважають, що звернення до поліції не матиме практичних позитивних результатів або навіть погіршить їхнє становище. Так само часто в умовах війни залежність від кривдника (економічна, психологічна, фізична тощо) стримує постраждалих від повідомлення про факт насильства чи від того, щоб піти від кривдника.
Оцінюючи ситуацію з правами жінок можна констатувати, що Україна зробила значний прогрес у сфері захисту прав жінок. Особливо зважаючи на ті зміни, що відбулися після імплементації окремих норм Стамбульської конвенції та після ратифікації останньої. Розвиток законодавчих інструментів, безумовно, є суттєвим чинником захисту прав жінок. Однак законодавчі норми не завжди стають реальною захисною парасолькою. Це зумовлено як пануванням стереотипів та упереджень, які важко викорінити, так і недоліками у правозастосовчій практиці, – розповіла юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Юлія Коваленко.
За словами юристки, викорінення таких явищ, як стереотипізація та гендерні упередження, тобто панування глибоко вкорінених у суспільстві уявлень та переконань щодо моделі очікуваної поведінки та ролі жінок та чоловіків, залишається актуальним питанням. Саме ці явища заважають жінкам реалізовувати свої права, перешкоджають доступу до правосуддя і можуть мати вплив на жінок, які постраждали від насильства.
Одним з негативних наслідків стереотипізації є те, що до показань потерпілих часто ставляться з певною недовірою, вимагаючи їх підтвердження додатковими доказами, що впливає на результати розслідування та може призводити до повторної травматизації постраждалих.
Правозахисники наголосили, що боротьба з насильством на основі статі потребує комплексного підходу: удосконалення правового регулювання та практики правозастосування.
В Україні необхідно впроваджувати міжнародні стандарти захисту від гендерно зумовленого насильства та дискримінації та виконувати рішення ЄСПЛ у справах проти України та враховувати практику ЄСПЛ. Також важливу роль відіграє обізнаність жінок про свої права та зміну суспільних стереотипів.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber