Як звернутися до Європейського суду з прав людини: роз’яснення юристів

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вже багато років захищає права людини, закріплені в Європейській конвенції з прав людини. Для багатьох людей, які не змогли знайти справедливість у своїй країні, звернення до ЄСПЛ є останньою можливістю захистити свої права. Однак процедура подання скарги до Суду досить складна, і будь-яка помилка на етапі підготовки може призвести до визнання її неприйнятною. 

Які скарги може розглядати ЄСПЛ, як подати заяву до суду та чого можна очікувати від рішення — роз’яснили адвокатка та юрист Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Одеса Юлія Лісова і Артем Таукач.

Які скарги може розглянути суд?

Європейський суд з прав людини – це міжнародний суд, який може розглядати тільки заяви від осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов’язалася забезпечувати певні фундаментальні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах №№ 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї. До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави. 

Слід зауважити, що Суд отримує десятки тисяч заяв щороку. Понад 90% заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. З огляду на це, заявниками необхідно проаналізувати, чи відповідає їхня скарга критеріям прийнятності, а саме:

• Скарга стосується порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї. До прикладу, право на працевлаштування не захищається Конвенцією. Але якщо Заявник доведе, що звільнення з роботи суттєво негативно вплинуло на його приватне життя, то він може говорити про порушення його права на приватне життя, яке у свою чергу захищається Конвенцією;
• Скарга спрямована проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (перевірити список ратифікацій можна на сайті Суду);
• Скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавчий або виконавчий орган, суд тощо). Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
• Скарга стосується фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду);
• Порушення основоположного права стосується вас особисто і безпосередньо (ви маєте «статус потерпілого/ої»). У випадках, коли скарга стосується порушення права на життя, Заявником може бути близький родич Потерпілого, який помер;
• Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення ваших прав («вичерпання національних засобів правового захисту»): зазвичай це означає, що перед поданням скарги до Суду ви повинні використати всі можливі способи і інструменти  національного захисту вашого права, повідомляючи державі, у чому саме ви вбачаєте ці порушення. Це можуть бути судові, а можуть бути й інші адміністративні процедури оскарження;
• Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотиримісячний строк зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли ви чи ваш юридичний представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів правового захисту щодо вашої скарги, чотиримісячний строк відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення;
• Ваша скарга ґрунтується на достовірних фактичних даних. Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їхнє підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;
• Ви можете показати, що предметом вашої скарги є невиправдане втручання у ваше фундаментальне право. Ви не можете просто скаржитися на те, що судове рішення було несправедливим чи неправильним, адже Суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
• Ваші скарги не були вже розглянуті Судом або іншим міжнародним органом.

Як подати заяву до суду?

Варто зазначити, що офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а ви чи ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Підкреслюємо, що суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не телефоном). Якщо ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Зміст заяви

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

• навести стислий виклад фактів, щодо яких ви скаржитися, та суть ваших скарг;
• зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на вашу думку, були порушені;
• назвати національні засоби юридичного захисту, якими ви скористалися;
• навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати винятково копії, а не оригінали). Підкреслюємо, що копії документів ніяким чином завіряти не треба.

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана вами як заявником або вашим представником.

Якщо ви не бажаєте розкривати свою особу, ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Завантажити формуляр скарги ви можете на сайті Суду. Використання формуляру при зверненні до суду є обов’язковим. Перед заповненням формуляру радимо переконатись на офіційному сайті Суду, що ви використовуєте саме останню версію формуляру, оскільки іноді вони оновлюються.

Заява до суду відправлена: які подальші дії?

Канцелярія Суду отримує щодня близько 1500 листів, тому не варто очікувати на швидке підтвердження отримання судом вашої заяви.

Не варто телефонувати до Суду аби з’ясувати, чи дійшла ваша заява. Суд зв’яжеться з вами, якщо йому знадобиться додаткова інформація.

Канцелярія відсортує пошту та відправить вашу заяву до того юридичного відділу, який займатиметься її розглядом, тобто до юридичного відділу, який відповідає за розгляд справ щодо держави, проти якої ви скаржитесь.

На цьому етапі вашій справі надається номер та вона вивчається юристом. Однак, це ще не означає, що Суд прийняв вашу заяву — поки що він її лише зареєстрував. Якщо Суд зв’яжеться з вами, ви маєте відповісти у встановлений термін, інакше досьє може бути відхилене чи знищене.

Якщо суд визнає вашу скаргу достатньо обґрунтованою, то він надішле матеріали вашої заяви уряду країни-відповідача і запропонує надати свої заперечення. Це називається стадією комунікації. В результаті Суд буде оцінювати аргументи вашої скарги у комплексі з запереченнями і аргументами уряду.

Протягом усього провадження, яким би довгим воно не здавалося, вам слід очікувати, коли Суд зв’яжеться з вами. Через значну кількість заяв, що надходять до щорічно, Суд не має можливості повідомляти про приблизні терміни розгляду вашої справи. На стадії активної комунікації суд веде листування через спеціальну електронну систему листування, а не через фізичну пошту. Тому важливо вказувати актуальну електронну пошту в заяві.

Рішення ЄСПЛ: чого очікувати?

Рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Звертаємо увагу, що на відміну від національних судів, ЄСПЛ не видає виконавчих листів, і особа не зобов’язана ні самостійно пред’являти рішення до виконання, ні будь-яким чином стимулювати таке виконання. Держава зобов’язана сама виконати рішення Суду на користь особи, звільнити її від такого обов’язку може лише письмова відмова особи отримати присуджену за рішенням суму. Після набуття рішенням Суду сили ви маєте отримати листа від уряду держави з пропозицією надати ваші дані, необхідні для виконання рішення суду, як-то, наприклад, банківські реквізити.

Рішенням Суду, в якому визнається порушення Конвенції чи Протоколів до неї, може бути:

• присудження заявникові справедливої сатисфакції за порушене право у грошовій формі (якщо ним подавалася відповідна вимога);
• компенсацію за витрати на правову допомогу, якщо така надавалась при зверненні до Європейського суду, інші витрати заявника (витрати на листування із Судом, наприклад);
• за необхідності зобов’язує державу-відповідача прийняти «загальні заходи» (внести зміни до законодавства, змінити судову практику, провести адміністративну реформу тощо). Такі заходи приймаються, коли Суд констатує, що та чи інша проблема в державі-відповідачі є системною, а не поодиноким випадком.

Публікація підготовлена Громадською приймальнею УГСПЛ у м. Одесі. 

Якщо вам потрібна юридична допомога, ви можете звертатися за нею до приймалень УГСПЛ в різних регіонах.

Цей Проєкт став можливим завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку та щедрій підтримці американського народу через Проєкт “Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист).

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber