Як заочно судити підозрюваного в колабораціонізмі: особливості здійснення захисту

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК) передбачає можливість проведення досудового розслідування та судового розгляду за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого – in absentia. Справи про колабораційну діяльність належать до тих, які можуть слухатись in absentia. Наразі перед усіма учасниками кримінального провадження: стороною обвинувачення, стороною захисту та судом, постає виклик чіткого дотримання процедур в таких справах та доведення тієї чи іншої позиції за відсутності пояснень самої особи, яка притягається до кримінальної відповідальності. Як заочно судити підозрюваного в колабораціонізмі, дотримуючись норм Кримінально-процесуального кодексу, Правил адвокатської етики та стандартів якості – ці питання обговорили на вебінарі від Української Гельсінської спілки з прав людини за участі адвокатки, керівниці Тренінгової групи АС, випускниці освітніх курсів УГСПЛ Анастасії Сербіної. 

Особливості провадження in absentia

Особливу роль у таких справах відіграє захисник, участь якого є обов’язковою. Адже він самостійно, без відома свого клієнта, обирає стратегію та тактику захисту, формує позицію у справі, шукає докази, які можуть допомогти його клієнту. Захисник може бути залучений самим підозрюваним чи обвинуваченим (його родичами чи близькими особами) або слідчим суддею/судом через систему Безоплатної правової допомоги.

Можливість розгляду кримінальної справи in absentia відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в разі дотримання певних гарантій та умов для забезпечення загальної справедливості провадження (рішення Великої Палати ЄСПЛ від 01.03.2006 у справі «Сейдовіч проти Італії» (Sejdovic v. Italy); рішення ЄСПЛ від 12.03.2015 у справі «Санадер проти Хорватії» (Sanader v. Croatia)).

Для того, щоб у слідчого судді або суду були правомірні підставі для розгляду провадження in absentia сторона обвинувачення має довести, що:

a)     справа належить до тієї категорії злочинів, які можуть бути розглянуті за правилами in absentia (перелік зазначено в ч. 2 ст. 297-1 КПК);

b)     підозрюваний є повнолітнім (тобто досяг 18-річного віку) та:

1)     переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України (перелік території зазначено в розд. ІІ наказу МінРеінтеграції № 309 від 22.12.2022), на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (станом на сьогодні – тільки РФ) з метою ухилення від кримінальної відповідальності

2)     та/або оголошений у міжнародний розшук.

Повістки про виклик особам, зазначеним в п. 1, надсилаються за останнім відомим місцем її проживання чи перебування та шляхом  опублікування її у двох джерелах інформації:

•  у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, до такого належить тільки газета «Урядовий кур’єр» (розпорядження КМУ від 10.11.2021 № 1425-р);
• на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (можна подивитись тут).

Відсутність публікації повістки про виклик хоча б на одному з цих джерел має наслідком визнання повістки неврученою (див. ухвалу від 08.11.2022 у справі № 204/8856/22).

Особливості досудового розслідування in absentia

Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) стосовно одного чи декількох підозрюваних здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. Для цього прокурор або слідчий за погодженням з прокурором звертається з відповідним клопотанням.

На цій стадії захиснику варто звернути увагу на зміст клопотання, адже не дотримання вимог статті 297-2 КПК є наслідком повернення клопотання прокурору, слідчому. Клопотання має містити таку інформацію:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4)   відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території, території РФ, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук;

5)   виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

6)   перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Клопотання розглядається за участю прокурора та захисника. Неявка прокурора може мати наслідком відмову в задоволенні клопотання (див. ухвалу від 05.12.2022 у справі № 183/6587/22).

Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Завданням сторони захисту на цій стадії може бути спростування або наведення сумніву щодо наявності доказів того, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території, на території РФ, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Другим напрямком роботи захисту під час розгляду клопотання може бути робота щодо доведення недостатності доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 297-4 КПК).

Додатково варто ознайомитись з цими ухвалами: ухвала від 08.11.2022 у справі № 204/8858/22 – відмова у зв’язку із неврученням підозри; ухвала від 06.11.2022 у справа № 204/8197/22 – звернення з клопотанням після зупинення досудового розслідування, ухвала від 16.09.2022 у справі № 335/1262/19 – звернення з клопотанням поза строками досудового розслідування; ухвала від 15.09.2022 у справі № 953/4064/22 – звернення з клопотанням в рамках кримінального провадження за ст. 307 КК.

Важливо! Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства (ч. 3 ст. 297-4 КПК).

Правила проведення судового розгляду in absentia передбачені ч. 3 ст. 323 КПК. Повістки про виклик обвинуваченого в такому випадку надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обов’язково публікуються в газеті «Урядовий кур’єр» та на офіційному веб-сайті суду.

Працюючи в такій категорії справ варто зосередити свою увагу на:

• правильній кваліфікації;
• відмежування від суміжних складів;
• достатності доказів для підозри/обвинувачення;
• відповідність підозри вимогам КПК;
• дотриманню процедури;
• наводити аргументи щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків під час обрання запобіжних заходів;
• виключити стан крайньої необхідності клієнта (ст. 39 КК);
• доведеність події кримінального правопорушення чи винуватості клієнта.

Особливості роботи адвоката

Адвокату, який працює в справі in absentia варто чітко дотримуватись вимог КПК, Правил адвокатської етики (особливо див. ст. ст. 6, 8, 41, 43), вимог п.п. 5.1. та 5.3. Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, рішення РАУ № 49 від 05.08.2020 «Про недопущення ототожнення адвокатів з клієнтами та втручання в професійні права адвокатів», рішення РАУ № 27.12.2022 року № 183 «Про затвердження роз’яснення щодо участі адвокатів у кримінальних провадженнях за відсутності підозрюваного, обвинуваченого», згідно яких:

–        Надання професійної правової допомоги та реалізації права на захист від кримінального обвинувачення є конституційним професійним обов’язком адвоката. У випадку отримання доручення центру Безоплатної вторинної правової допомоги БВПД або укладення договору на здійснення захисту у провадженнях «in absentia», адвокат зобов’язаний виходити із необхідності забезпечити клієнту права на захист, а також з пріоритетності інтересів такого підзахисного.

–       Неможливість виконання при цьому інших Правил адвокатської етики ПАЕ (наприклад, інформування клієнта щодо ведення дорученої йому справи) не зумовлює обов’язкової неможливості здійснювати захист особи від кримінального обвинувачення за її відсутності. Можливість надання правової (правничої) допомоги визначається адвокатом, виходячи з конкретних обставин справи та інтересів клієнта у ній.

–   Адвокат, діючи як захисник відсутньої особи, самостійно визначає свою правову позицію у справі. Вона включає в себе форму участі (неучасті) в засіданні, заявлення (не заявлення) клопотань, надання (ненадання) доказів суду, позицію по суті справи чи клопотання, позицію щодо оскарження судових рішень тощо.

–        Адвокат, незалежно від статусу запитувача, має право відмовити у наданні інформації щодо конфіденційного побачення (спілкування) з клієнтом, а також будь-яких інших елементів свого спілкування (не спілкування) з клієнтом, крім випадків, коли згоду на таке розголошення адвокатської таємниці письмово надав клієнт і це відповідає його інтересам.

–        Будь-які заклики, схиляння тощо до відмови від виконання доручення, до необхідності проведення чи не проведення спілкування з клієнтом, до  необхідності реалізації чи не реалізації конкретних процесуальних дій в провадженнях «in absentia» є втручанням в правову позицію адвоката та порушенням гарантій його діяльності. Про такі випадки адвокатам рекомендовано повідомляти НААУ, РАУ або регіональну раду адвокатів за місцем вчинення порушення.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.