Публікація

Як захистити своє право власності на земельну ділянку в Криму — пояснюють експерти

31 березня відбулось онлайн-обговорення «Як захистити своє право власності на земельну ділянку в Криму» за участі представників українських державних органів та юристів. 

Організатори заходу: ГО КримSOS, Прокуратура АР Крим та м.Севастополя, Представництво Президента України в Криму, Регіональний центр прав людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).

В обговоренні взяли участь

Дар’я Свиридова — Перша заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим;

Віталій Секретар — Перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

Максим Тимочко – адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини;

Микола Кіккас – адвокат, юридичний експерт Регіонального центру з прав людини.

Модерувала захід:

Ольга Куришко – координаторка юридичного напрямку КримSOS.

 

20 березня 2021 року набрав чинності указ Володимира Путіна №201 від 20.03.2020, в якому розширюється перелік територій, на яких земельні ділянки не можуть належати іноземцям.

У цей список, увійшли всі райони і міста в окупованому Криму, які мають вихід до моря або межують з материковою частиною України. Ця заборона не поширюється лише на три внутрішніх району Криму — Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, а також на міста Джанкой, Сімферополь і Красноперекопськ. Також до переліку не увійшли Верхньосадівська і Терновська сільради в Севастополі.

Згідно з цим указом, всі, хто «автоматично» не отримав російське громадянство в Криму, до 20 березня 2021 року мали відмовитися від земельної ділянки за грошову винагороду або іншим способом переоформити її на громадян РФ. Якщо протягом року землевласники, які не мають російського паспорта, цього не зробили, у них примусово мають вилучити земельні ділянки в судовому порядку.

 

Указ про відчуження землі як інструмент колонізації Криму

Під час свого виступу перша заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар’я Свиридова нагадалащо цей указ Путіна — не перша акція окупаційної влади РФ в Криму щодо вилучення майна українських громадян і держави. За її словами, з 2014 року під іншими різними приводами було вилучено близько тисячі земельних ділянок українських громадян. Ці дії, сказала Дар’я Свиридова, жодного разу не обґрунтовувалися країною-окупантом як військова необхідність, тому українська влада розцінює це як воєнний злочин.

«Зараз приблизно 10 тисяч громадян України опинились під загрозою вилучення майна. Указ Путіна має на меті примусити тих кримчан, які досі не отримали громадянство РФ, отримати його, а також вилучити землю в громадян України і передати її росіянам, зокрема тим, хто незаконно в’їхав на територію Криму. Подібні дії ми розцінюємо як продовження незаконної політики колонізації нашої території громадянами РФ. Таку політику ми розцінюємо як воєнний злочин», — сказала Дар’я Свиридова.

 

Повідомляйте про осіб, які відбирають у вас землю

Перший заступник керівника прокуратури АР Крим та міста Севастополя Віталій Секретар під час свого виступу сказав, що в українських органах досудового розслідування знаходиться близько ста кримінальних проваджень стосовно порушення права державної або приватної власності в окупованому Криму. Більшість з них українські правоохоронці кваліфікують за статтею 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), оскільки міжнародні правові акти (зокрема Гаазьке положення 1907 року, Четверта Женевська конвенція 1948 року) забороняють державі-окупанту знищувати і привласнювати майно на окупованій території незалежно від форми власності.

Віталій Секретар закликав всіх, кому загрожує відчуження землі в Криму, звертатися до Прокуратури АРК і надавати відомості про тих посадовців окупаційного режиму, які звертаються до землевласників з метою позбавити їх ділянок, а також всі судові рішення, які вручатимуться у справі відчуження.

«Вказане дозволить нам встановити осіб, винних у воєнних злочинах та притягнути їх до відповідальності. Це також дозволить Міжнародному кримінальному суду розпочати розслідування цієї ситуації», — сказав Віталій Секретар.

 

Які дії окупантів очікувати землевласникам?

Адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко під час свого виступу докладно розповів про російську судову практику щодо відчуження земельних ділянок у іноземців.

За словами адвоката, подібній практиці в РФ вже більше як 10 років.

«Ця практика невтішна для відповідачів-землевласників. У всіх випадках, коли установи РФ подають позов проти таких власників — вони виграють ці процеси. У більшості випадків до суду звертаються муніципальні утворення — органи місцевого самоврядування, на території яких знаходиться відповідна земельна ділянка.Також позивачами виступають представники прокуратури», — сказав Максим Тимочко.

Але, за словами адвоката, ці органи можуть звернутися до суду щодо відчуження землі не одразу після набуття чинності указу Путіна. Російська судова практика показує, що такий позов можуть подати через рік, або навіть через 5-6 років, після того як людина повинна була відчужити земельну ділянку.

«Я думаю, що це може бути пов’язано з багатьма обставинами, в тому числі із тим, що відбувається інвентаризація цих земельних ділянок. Не все вони встигли зробити за рік. Або є складнощі з повідомленням такої особи про те, що її власність підлягає “експропріації”. В будь-якому випадку, точного строку, коли ви отримаєте такий позов немає», — сказав Максим Тимочко.

За словами адвоката, в російські практиці існує два види позовів щодо відчуження майна у іноземців.

Перший — це позов про безпосередній продаж такої ділянки громадянину РФ на підставі ст. 238 господарського кодексу РФ. 

Другий — суд може постановити передати таку земельну ділянку до муніципального утворення або державі в особі РФ.

В обох випадках передбачається, що людина отримає компенсацію. Але, сказав Максим Тимочко, слід враховувати, що ділянка буде продаватися не за ринковою ціною, також з людини буде стягнуто всі судові витрати, а також витрати на реалізацію цієї ділянки.

Також Максим Тимочко розповів, що деяким землевласникам-іноземцям російський суд може продовжити термін відчуження землі після 20 березня 2021 року. Таку відстрочку можуть дати, зокрема, ти людям, які не змогли переоформити землю через карантинні обмеження.

«Інший досить поширений в практиці судів РФ випадок — це зобов’язання здійснити відчуження. Тобто не одразу реалізовувати майно через публічні торги, або передати органам РФ, але також шляхом зобов’язання здійснити такий продаж протягом певного часу. Тобто вони (суди РФ, — ред.) надають “останнє попередження” що ви повинні здійснити такий продаж від місяця до року. Наприклад нещодавно наші аналітики знайшли судове рішення, коли особа без громадянства, яка проживає в Естонії, пояснювала суду, що у зв’язку з “ковідом” і обмеженнями, які встановила РФ для іноземців, людина не змогла реалізувати це своє майно, яке знаходиться на території РФ неподалік кордону з Естонією. У зв’язку з цим людина просила надати їй продовження такого строку на реалізацію свого майна. І російський суд надав їй право продажу землі до 31.12.21», — сказав Максим Тимочко.

Адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини радить землевласникам проявляти активність задля збереження свого майна і надсилати скарги, зокрема до органів влади РФ.

«Громадянин має вказати що відбувається з його ділянкою, що людина не збирається реалізовувати це майно, не збирається підкорятися законодавству окупанта і вона забороняє їй вчиняти будь-які дії щодо її ділянки. Така поведінка може допомогти в подальшому у стратегії захисту на міжнародному рівні, бо ви проявляєте певну активність», — сказав Максим Тимочко.

 

Звертайтесь до Європейського суду з прав людини

Юридичний експерт Регіонального центру з прав людини Микола Кіккас під час свого виступу порадив землевласникам уже починати подавати документи до Європейського суду з прав людини.

Для початку такі особи мають зібрати доказову базу.

«Перш за все треба зібрати усі документи на нерухомість на цій землі, всю юридичну історію цього майна, наприклад документи про джерела походження майна. Якщо ділянку було відчужено під тиском указу Путіна (продано, передано), треба зібрати документи щодо такого відчуження самим власником. Якщо ділянка вилучена вже за рішенням суду, то потрібно в ЄСПЛ надати таке судове рішення. Якщо вилучене майно мало не просто грошову цінність, а істотну цінність для особистого життя людини (наприклад, це єдине житло чи єдине джерело доходу), потрібно надати підтвердження цих обставин. Також потрібно зібрати докази щодо реальної вартості майна», — сказав Микола Кіккас.

Також, на думку юриста, землевласники уже мають подавати скарги до ЄСПЛ, не очікуючи постанов окупаційних судів про відчуження.

«Як відомо, ЄСПЛ розглядає справи лише тоді, якщо людина використала всі можливості захистити свої права на національному рівні, або якщо таких засобів немає, або якщо вони явно неефективні. Як бути в нашому випадку? На нашу думку, слід звертатися уже зараз і доводити суду, що людина вже зараз має статус потенційної жертви і порушення її права власності у майбутньому неминучі. І навіть якщо суд вирішить, що звернення передчасне, то можна буде звернутися повторно після процедури відчуження», — сказав Микола Кіккас.

Він також радить землевласникам звертатися, паралельно із позовом до ЄСПЛ, в усі судові інстанції РФ, включно з Верховним судом Росії, аби довести Європейському суду, що ви вичерпали всі засоби на національному рівні.

«В усіх скаргах на національному рівні потрібно зазначити, що заборона на володіння землею іноземцями на прикордонних територіях не може поширюватись на українські землі», — сказав юрист.

При бажанні подати позов проти РФ до ЄСПЛ Микола Кіккас порадив землевласникам звернутися до фахових юристів та громадських організацій, які мають займаються таким питанням.

Запис онлайн-обговорення.

 

Зручна покрокова інструкція як Вам захистити право власності на свою земельну ділянку в Криму ТУТ, a Telegram-бот CrimeaIsUaBot https://t.me/CrimeaIsUaBot відповість на найбільш типові юридичні питання по Криму, зокрема й земельні.

 

УГСПЛ організовано захід за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Спільна позиція правозахисних організацій щодо запровадження державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації

Правозахисні організації України, які з 2014 року здійснюють моніторинг і документування порушень прав людини (ПЛ),...

08 Квітня 2021

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: