Як захистити порушене право на ефективне розслідування обставин смерті пацієнтки в лікарні: практичний досвід

Катерина (ім’я змінене) вже понад три роки намагається дізнатися обставини смерті своєї родички під час проведення операції в одній з приватних клінік міста Одеси. Замість ефективного розслідування з боку правоохоронних органів Катерина стикається лише зі зволіканнями та перепонами. 

За захистом порушеного права на ефективне розслідування обставин смерті пацієнтки в лікарні. Катерина звернулася до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Одесі. Адвокатка Юлія Лісова та юрист Артем Таукач надали правові консультації та розробили стратегію захисту порушених прав Катерини.

Розслідування факту смерті в лікарні: перепони, зволікання, відмови

Катерина звернулася до правоохоронних органів із повідомленням про злочин — порушення законодавства при проведенні медичної операції на серці її родички, що спричинило смерть останньої. Жінка вказувала, що є обґрунтовані сумніви у тому, що її загиблій родичці було надано всю необхідну, належну, можливу та своєчасну медичну допомогу. На її думку, смерть її родички наступила від неналежного виконання медичних обов’язків, що мають контролюватись та гарантуватись державою.

Проте вже на цьому етапі Катерина була вимушена долати опір правоохоронної системи. Її заяву про злочин відмовлялись реєструвати в належному порядку та розпочинати розслідування, як того вимагає кримінально-процесуальне законодавство. Це змусило її звернутись до слідчого судді з оскарженням бездіяльності правоохоронних органів щодо невнесення заяви про злочин до ЄРДР та відсутності початку досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді скаргу повністю задовольнили, тому слідство було вимушено відкрити кримінальне провадження.

Загалом від звернення Катерини до правоохоронних органів із заявою про злочин до моменту початку кримінального провадження минуло майже три місяці. З набуттям офіційного статусу потерпілої особи Катерина одразу почала активно просити слідство про проведення слідчих дій, спрямованих на встановлення причини смерті її родички, зокрема про витребування та вивчення необхідної медичної документації, допиту лікарів та адміністрації лікарні, проведення експертиз. Проте слідство не робило необхідних та невідкладних дій.

Разом з тим більшість постанов про відмову в задоволення клопотання потерпілої в цьому кримінальному провадженні написані за одним шаблоном без урахування змісту конкретного клопотання та обставин конкретної справи, і вмотивовані лише «процесуальною самостійністю слідчого».

Скарга до Європейського суду з прав людини як завершальна форма захисту порушеного права

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, юристи приймальні УГСПЛ вирішили подати скаргу до прокуратури щодо порушення розумних строків слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Прокуратура доводи та зауваження стосовно порушення розумних строків до уваги не взяла.

«Крім скарг на відсутність ефективного розслідування у порядку статті 308 КПК України на національному рівні під час досудового розслідування, інструментів оскаржити неефективність розслідування не існує», – пояснила адвокатка приймальні Юлія Лісова.

Відтак було прийнято рішення скаржитися до Європейського суду з прав людини стосовно порушення Україною права заявниці на ефективне розслідування факту смерті в медичній установі (п.1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

«ЄСПЛ може розглядати скаргу роками, тож швидкого результату не чекаємо. Тим не менш, маємо надію на позитивне рішення у нашому кейсі, яке матиме значення для української судової та правозастосовної практики», – зазначив юрист приймальні Артем Таукач.

Загальні рекомендації щодо подібних справ

Якщо ви або ваші знайомі зіткнулися із неефективним розслідуванням кримінального правопорушення з боку правоохоронних органів, рекомендуємо:

1) у разі невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань – скаржитися до суду на бездіяльність слідчого і вимагати зобов’язати уповноважених осіб внести відомості та розпочати розслідування;

2) тримати комунікацію зі слідством. У разі необхідності писати на ім’я слідчого відповідні заяви або клопотання про проведення тих або інших дій слідчих та процесуальних дій;

3) за наявності підстав, які викликають сумніви у неупередженості слідчого або прокурора, клопотати про їхній відвід.

Звертатися за юридичною допомогою можна до приймалень УГСПЛ в різних регіонах.

Джерело: Громадська приймальня УГСПЛ в Одесі

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber