Як вирішити проблему захисту прав і здоров’я ув’язнених упродовж пандемії COVID-19

До вашої уваги інтерв’ю адвоката Центру Стратегічних Судових справ (ЦСС) Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Чекарьова щодо вирішення проблематики захисту прав вразливих груп населення України, зокрема ВІЛ-позитивних ув’язнених, під час пандемії COVID-19.

01 квітня 2020 комісар Ради Європи Дуня Міятович  закликала країни-члени Ради Європи захистити права і здоров’я усіх ув’язнених упродовж пандемії COVID-19. Вона зазначила, що ці особи є найбільш уразливими до інфекції, адже перебувають в умовах високого ризику. Це пов’язано з тим, що місця утримання не адаптовані до умов протидії масштабним епідеміям. Міятович повідомила, що у багатьох європейських країнах в’язниці переповнені, людей утримують у групових камерах, багато ув’язнених мають хронічні хвороби, зокрема туберкульоз, діабет та ВІЛ, а стан медичних служб є незадовільним.

Ситуація із пандемією COVID-19 вже призвела до бунтів в італійських колоніях.

В США і в Ірані з’явилася практика масового звільнення ув’язнених, із метою запобігання їх смерті через COVID-19.

Однак в Україні така практика відсутня.

Адвокат Центру Стратегічних судових справ УГСПЛ Євген Чекарьов розповідає, чому ця практика є важливою, та як юристи УГСПЛ намагаються вирішити проблему захисту прав і здоров’я усіх ув’язнених під час пандемії COVID-19:

«Загальновідомим фактом є те, що жертвами COVID-19, як правило, є:

• люди, імунна система яких ослаблена, в тому рахунку ВІЛ-позитивні;
• люди з хронічними хворобами органів дихання;
• люди з захворюваннями серцево-судинної системи;
• люди, що хворіють на онкологічні захворювання;
• хворі на діабет.

Велика кількість людей, що мають вищенаведені діагнози знаходяться в місцях позбавлення волі не тільки в Україні, але і по всьому світу.

Людство стикнулося з COVID-19 дев’ять місяців тому. А отже інфраструктура для лікування хвороби не є розвиненою не тільки в Україні і в українських колоніях, а і по всьому світу.

Таким чином збігаються два критичні фактори, а саме:

– знаходження великої кількості хворих засуджених в групі ризику;

– відсутність розвиненої інфраструктури для лікування в колоніях,

які в сукупності можуть призвести до масових летальних випадків серед ув’язнених.

Таким чином хворі люди, які відбувають покарання знаходиться в групі ризику.

З огляду на вищенаведене, юристи ЦСС УГСПЛ намагаються вирішити цю проблему шляхом формування стратегічних кейсів.

По-перше, до Ірпінського міського суду Київської області було подано клопотання про звільнення Руслана С. Він відбуває покарання в Бучанський виплавній колонії. У Руслана С. хворе серце, він потребує операції. Проте є зрозумілим те, що провести операцію на серце в колонії неможливо. При цьому у випадку розповсюдження COVID-19 в колонії існує істотний ризик для життя Руслана С. Не дивлячись на вищенаведене, Ірпінський суд не звільнив його від відбування покарання в колонії. Подано апеляційну скаргу.

По-друге, до Ірпінського міського суду Київської області було подано клопотання про звільнення Володимира Є. Він відбуває покарання в Бучанський виплавній колонії. Підставою для звернення до суду є позитивний ВІЛ-статус Володимира Є. У нього четверта клінічна стадія ВІЛ і велика кількість супутніх захворювань. Тому він знаходиться в групі ризику у випадку розповсюдження вірусу в колонії. Але суд також не звільнив його від відбування покарання в колонії. Юристи УГСПЛ подали апеляційну скаргу.

Таким чином в Україні відсутня практика звільнення ув’язнених, що знаходяться в зоні ризику, але ЦСС УГСПЛ працює над цим».

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.