Як встановити факт смерті за відсутності тіла загиблого: історія допомоги від УГСПЛ

Пані Ольга (ім’я змінено) втратила батька, що загинув під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій на Донецькому напрямку. Ще на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну чоловік вступив до лав ЗСУ для захисту своєї сім’ї та країни. Але, на жаль, вже в березні 2022 року його бойові побратими повідомили доньці трагічну звістку. Згодом дівчина отримала Акт про настання смерті та відсутність тіла загиблого. А ось самостійно розібратися з алгоритмом отримання свідоцтва про смерть за таких умов виявилось доволі складно, тож вона звернулась до правозахисників приймальні УГСПЛ в м. Торецьк по допомогу.

Підготовка до суду

Клієнтці пояснили, що під час дії воєнного стану отримати документ, який засвідчує смерть особи, іноді складно, особливо за відсутності тіла загиблого. В подібних  випадках питання про встановлення факту смерті особи вирішується виключно в судовому порядку. Але для цього, як пояснили юристи, пані Ользі в першу чергу необхідно отримати у відповідному відділі Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) офіційну відмову у видачі свідоцтва про смерть.

Через деякий час, на підставі звернення доньки загиблого, їй було надано відповідь про відмову у здійсненні реєстрації факту смерті внаслідок відсутності підтверджуючих документів встановленої форми. Після цього представники приймальні узгодили з нею правову позицію щодо звернення з позовною заявою до суду про встановлення факту смерті її батька.

Зазначимо, що розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, регулюється главою 6 Цивільного процесуального кодексу України. 

Зокрема згідно з ст. 317 Кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України; вказана категорія справ розглядаються судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (на практиці строк розгляду справи триває 1-5 днів в залежності від завантаженості суду); доказами на підтвердження факту смерті військовослужбовця може бути:

• довідка про загибель, видана командуванням військової частини;
• повідомлення про смерть, видане, територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
• колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі та ін.

Судове рішення є. Що далі?

У жовтні цього року рішенням суду позовну заяву, складену юристами приймальні від імені клієнтки, задовольнили. В той же час правозахисники звертають увагу, що таке рішення суду саме по собі не замінює документів, що видаються органами реєстрації, а є лише підставою для одержання цих документів.

Тож, вже після того як донька загиблого отримала ухвалене судове рішення, їй порадили ще раз звернутись до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який повинен на підставі рішення суду провести державну реєстрацію смерті особи та видати свідоцтво про смерть.

Родина загиблого скористалась рекомендаціями представників УГСПЛ та отримала відповідний документ. Тепер вона планує офіційно оформити статус членів  сім’ї загиблого військовослужбовця та отримати гарантовані державою компенсаційні виплати і пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 р. 

Юристи приймальні продовжуватимуть здійснювати юридичний супровід справи і контролюватимуть процес отримання сім’єю військового вищевказаного статусу, але зауважують, що існуюча судова процедура встановлення факту смерті у подібних випадках не є доцільною та має бути змінена.

«Ми радіємо, що заявниця отримала позитивне судову рішення, проте вважаємо, що такий вид справ має розглядатися у несудовому (адміністративному) порядку. Це дозволятиме постраждалим набагато простіше і швидше отримувати необхідні документи. До прикладу, це могла б бути процедура, за якою родичам померлих потрібно лише звернутися до ЦНАПів із заявою та певними доказами (це можуть бути документи згідно встановленого законодавцем переліку та свідчення зацікавлених осіб або свідків)», — говорить Євген Федорічев, юрист громадської приймальні УГСПЛ у м. Торецьк.

Свою думку правозахисник обгрунтовує в першу чергу масштабом проблеми: з 24 лютого десятки тисяч громадян України втратили рідних на територіях, що окуповані, або в зоні бойових дій. Але факт смерті неможливо зареєструвати через відсутність доступу органів державної влади до цих місць. Друга причина — не кожна людина має можливість оплатити юриста, що допоможе підготувати заяву до суду, і не всі знають про існування безоплатної правової допомоги, яку надають громадські організації, зокрема УГСПЛ. І на останок — масовість подібних звернень до судів створює зайве навантаження на останніх і дорого коштує нам, платникам податків, адже судейський апарат фінансується з держбюджету.

Cподіваємось, що законотворці почують правозахисників і в найближчому майбутньому з’явиться законопроєкт, що передбачатиме спрощений адміністративний механізм встановлення факту смерті за певних обставин під час війни.

Стаття підготовлена Тамарою Харчилава, координаторкою (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», за матеріалом, наданим юристом громадської приймальні УГСПЛ у м. Торецьк Євгеном Федорічевим.

Раніше ми розповідали, як Громадська приймальня УГСПЛ у м. Чернігів допомогла клієнтці отримати рішення суду про встановлення факту смерті батька на території тимчасово окупованого Маріуполя.   

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу внутрішньо переміщеним особам та іншим постраждалим внаслідок війни Росії проти України. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

Мережа громадських приймалень УГСПЛ надає допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.