Як росіяни знищують пам’ятки культурної спадщини Херсонщини
Серед воєнних злочинів Російської Федерації, які фіксують документатори ініціативи «Трибунал для Путіна», – пошкодження, знищення та викрадення пам’яток культурної спадщини України. У тому числі – нерухомих об’єктів. Росія має відповісти за усі порушення міжнародного гуманітарного права, повернути вкрадене й компенсувати збитки. Але офіційні дані про те, які об’єкти нерухомої культурної спадщини є на Херсонщині, – різняться не те що в рази, а майже в сотні разів. З’ясувати, що саме вже пошкоджено чи зруйновано – ще складніше.
Які масштаби злочинів Росії проти культурної спадщини на території Херсонщини — розбиралися журналісти Медіаплатформи «Вгору».
За даними Державного реєстру нерухомих пам’яток України, у Херсонській області наразі 122 пам’ятки місцевого значення, й 34 – національного. Проте за відомостями, оприлюдненими на сайті Херсонської облдержадміністрації майже напередодні повномасштабного вторгнення, 21 січня 2022 р., – в області на обліку і під охороною держави перебуває близько 10 тисяч нерухомих пам’яток культурної спадщини.
Частина об’єктів могла «випасти» з Держреєстру, зокрема, через повне знищення внаслідок обстрілів з боку РФ, чи повені після підриву греблі Каховської ГЕС. Бо якщо пам’ятку знищено, вона втрачає свій охоронний статус.
Олександр Данилов, документатор ініціативи «Трибунал для Путіна» по Херсонській області, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини, юрист громадської приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я, вже зареєстрував пошкодження 25 об’єктів, хоча робота ще триває.
«Гойдалки» статистики
Як пояснив директор обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Іван Солоницький, у 2021 році в країні проходила так звана «інвентаризація» усіх пам’яток археології, історії та монументального мистецтва, які є складовою матеріальної нерухомої культурної спадщини.
Процедура була пов’язана з кількома причинами. В результаті децентралізації та адміністративної реформи змінився устрій регіонів і зменшилася кількість районів. Тож документація потребувала упорядкування за новими вимогами. А деякі документи ще більше застаріли, – були затверджені за радянських часів, і пам’ятки досі значилися ще під охороною тодішньої УРСР. Інші об’єкти треба було декомунізувати, тобто зняти з обліку, бо вони не мали жодного національного надбання, лише пропагандистське значення тих же радянських часів. А великої кількості об’єктів, зокрема, археологічних: курганів, поселень, стоянок, – взагалі на обліку не було.
Перелік пам’яток культурної спадщини Херсонської області оновлено розпорядженням голови облдержадміністрації 5 листопада 21-го року (за № 840). В ньому, дійсно, близько 10 тисяч об’єктів. Найбільше – в Бериславській та Голопристанській громадах. На території інших громад розподіл приблизно рівномірний.
«Чому так багато? Справа в пам’ятках археології. Серед регіонів в Україні найбільше археологічних об’єктів – у Дніпровській і Херсонській областях», — пояснює Іван Солоницький.
Крім того, під час «інвентаризації» до переліку внесли доволі багато нових об’єктів, які мають цінність з естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду. Наприклад, будівлі Нової Каховки з «кам’яними вишиванками».
Усі пам’ятки, які увійшли у Перелік, мали затвердити на державному рівні й внести до Держреєстру. Але реєстр ще досі формується.
Крім того, в прийняті восени 2021 року документи знову вносяться зміни. Вони стосуються деколонізації. З пам’яток монументального мистецтва вже виключено скульптуру Ушакова, що стояла у Херсоні біля корпусу державної морської академії, і яку окупанти демонтували та вивезли під час втечі з міста. Загалом пам’яток монументального мистецтва було не дуже багато, всього 120 об’єктів.
Під час втечі окупанти демонтували та вивезли з Херсона не лише скульптуру Ушакова, яка на той час мала статус пам’ятки монументального мистецтва національного значення. Вивезли й погруддя Суворова, бронзове панно із зображенням військових дій солдатів російської армії. Та ще пам’ятник Потьомкіну.
Панно не було на обліку як об’єкт нерухомої культурної спадщини, тому інспектори його втрату не рахують. Але ця крадіжка – теж воєнний злочин РФ, який зафіксували документатори ініціативи «Трибунал для Путіна».
Розграбували російські загарбники й приміщення обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури. Як розповів директор, офіс й архів установи були в літературному відділі краєзнавчого музею. Під час окупації, попри ризик, працівники змогли винести та заховати жорсткі диски з комп’ютерів. Але більша частина облікової інформації була у паперовому вигляді.
«Вони вигребли все, – розповідає Іван Солоницький. – Я так зрозумів, хапали все, що бачили. Знищили або забрали увесь архів. Тепер треба відновлювати облікову базу фактично з “нуля”. Це дуже великий обсяг роботи».
«Калькулятор» із дронами та супутниковими знімками
Порахувати точну кількість вже пошкоджених/знищених/викрадених об’єктів культурної спадщини України на території Херсонщини та суму матеріальних збитків поки просто неможливо.
Наразі деокупована лише одна третина області, більша частина об’єктів залишається на непідконтрольному Україні лівобережжі.
Але і до пам’яток на звільненому правобережжі діставатися теж небезпечно. Адже більшість з них розташовані в полях, які ще не розміновані, перебувають у зоні бойових дій чи під постійними обстрілами армії РФ.
«З пам’ятками історії та монументального мистецтва трохи легше, – пояснює Іван Солоницький. – Ця спадщина, як правило, в населених пунктах. Про їх стан простіше дізнатися безпосередньо або через місцевих жителів. Вже зараз можемо стверджувати, що більшість їх вже пошкоджено обстрілами та бомбардуваннями. Особливо на Бериславщині. З археологічною спадщиною складніше, бо вона переважно за межами населених пунктів. Але ми спостерігали за нею і під час окупації, – їздили повз й таємно фільмували їх стан. А зараз використовуємо супутникові фотографії, також наші військові надають відео з дронів. Тут переважно інші пошкодження.
Найбільше російська армія руйнує земляними роботами кургани. Кургани – зазвичай невеличке узвишшя на відкритій місцевості, тож вони розкопують їх, влаштовують там окопи, траншеї, доти. Ще кілька десятків археологічних об’єктів розмито водою під час підриву Каховської ГЕС. Ми це бачимо, але наскільки значні пошкодження треба вивчати на місці. Проте поки правий берег в окупації, це неможливо. До речі, споруда Каховської ГЕС, – теж об’єкт нерухомої культурної спадщини України».
Обрахувати фінансову шкоду, яку загарбники вже заподіяли, – теж поки неможливо. І справа не лише в тому, що більша частина пам’яток просто фізично недоступна експертам. За нормативними документами, цим мають займатися не інспектори з охорони пам’яток історії та культури, а спеціальні ліцензовані структури. Їх в регіоні немає, вони є тільки в Києві.
Але сума, на думку Івана Солоницького, вже «перевалила» за сотні мільйонів гривень. Адже, наприклад, «вартість» лише одного кургану – від 300 тисяч гривень. А мова йде не про один, про десятки таких об’єктів. Плюс пам’ятки архітектури, які теж серйозно пошкоджені, – їм необхідна реставрація, а вона щонайменше втричі дорожча, ніж ремонт.
Тим часом РФ продовжує і далі знищувати національне надбання України. Так, документатори ініціативи «Трибунал для Путіна» зафіксували 1 лютого 2024 року черговий воєнний злочин. Російська авіація вдарила по території пам’ятки національного значення Кам’янська Січ заповідника «Хортиця», де проводилися науково-дослідні роботи. Перший вибух стався безпосередньо на місці господарчого передмістя Січі, на ще недосліджених виробничих об’єктах залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 ст. Другий – поряд з хрестом та могилою кошового отамана Костя Гордієнка.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube
Якщо ви стали свідком чи жертвою воєнного злочину Росії, розкажіть нам це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й ми з вами зв’яжемося. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі і покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, в рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 64 тисячі воєнних злочинів Росії проти України. Всі дані документатори вносять в загальну базу, яка оновлюється щодня. Щоб дізнатись актуальні новини, підпишіться на телеграм-канал ініціативи https://t.me/T4Pua.
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.