Як Радам ВПО Черкащини працювати ефективніше: рекомендації експертів

Інтеграція у  життя громади – один з головних викликів, який постає перед внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Створити на новому місці умови мають органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Їх завдання полягає у тому, аби «переселенці» почувались безпечно, комфортно та розуміли, що їхні потреби будуть почуті. Залучення внутрішньо переміщених осіб до формування та впровадження місцевих політик з реалізації їхніх прав, заходів з інтеграції мало стати провідним елементом в адаптації ВПО на новому місці проживання. Експерти громадської приймальні УГСПЛ у Черкасах проаналізували як внутрішньо переміщені особи у громадах Черкаської області беруть участь в ухваленні рішень щодо ВПО.

Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на участь в ухваленні рішень на місцевому рівні, залучення їх до всіх суспільних процесів має прискорити адаптацію у громадах. Право громадян на участь в управлінні справами, які їх стосуються, закріплено міжнародними, регіональними та національними нормами.

Найпоширенішими та дієвими в Україні є участь громадян у консультаційно-дорадчих органах (Радах ВПО), подання звернень та проведення консультацій органів місцевого самоврядування з мешканцями громади. Для реалізації права участі внутрішньо переміщених осіб в управлінні місцевими справами органи місцевого самоврядування мають створити відповідні умови та можливості. По суті проявити ініціативу та допомогти організувати весь процес зі створення рад. 

Це дослідження аналізує стан виконання рекомендацій Кабінету Міністрів України зі створення Рад ВПО у містах районного значення Черкаської області (Черкаси, Золотоноша, Умань, Звенигородка). Експерти дослідили як успішні, так і невдалі практики та надали свої рекомендації щодо покращення роботи Рад ВПО.

1. Звенигородська громада. Рада ВПО складається з 12-ти осіб: 6 – внутрішньо переміщених осіб, 2 представників громадських організацій, які забезпечують та захищають права «переселенців», 4 – представники структурних підрозділів. 
2. Уманська громада. У складі Ради ВПО 18 осіб: 6 – внутрішньо переміщені особи, 3 – представники громадських організацій, які забезпечують та захищають права «переселенців», 9 – представники структурних підрозділів виконавчого комітету. 
3. Черкаська громада. Рада з питань ВПО складається з 18 осіб: це представники департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, департаменту охорони здоров’я та медичних послуг, Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, релокованого бізнесу та 7 громадських організацій, які опікуються питаннями ВПО. 
4. Золотоніська громада. У Раді ВПО 18 осіб: 9 – внутрішньо переміщені особи, 3 – представники громадських організацій, які захищають права «переселенців» та 6 представників структурних підрозділів виконавчого комітету. 

Експерти проаналізували роботу Рад ВПО у цих громадах і дійшли до таких висновків:

• Ради з питань внутрішньо переміщених осіб здебільшого є формальними та не виконують покладену на них функцію. 
• У громадах спостерігається мала залученість внутрішньо переміщених осіб до формування та роботи Рад.
• Органи місцевого самоврядування докладають недостатньо зусиль для інформування внутрішньо переміщених осіб про можливості їхньої участі в управлінні місцевими справами та не підтримують ради в їхній діяльності.

Дізнатись більше у матеріалах аналізу

На думку експертів для покращення ситуації з реалізацією права на участь ВПО у громадах, Верховній Раді України необхідно внести зміни  до п. 9 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Рекомендації для органів  місцевого самоврядування:

1. Покращити інформаційні політики щодо оповіщення внутрішньо переміщених осіб про механізми їхньої участі в ухваленні рішень на місцевому рівні та результатів роботи Рад ВПО.
2. Передбачити фінансування та приміщення для роботи Рад ВПО. 
3. Розробити та впровадити різні форми участі в управлінні справами, які стосуються внутрішньо переміщених осіб, зокрема й осіб із порушеннями зору та слуху.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber