Як переселенцям з ВІЛ отримати медичну допомогу і що робити у разі відмови?

Громадська приймальня УГСПЛ у місті Харкові, що діє на базі Харківської правозахисної групи, надає безоплатну юридичну допомогу людям, які живуть з ВІЛ/СНІД. Одним з частих питань до юристів є проблема отримання медичної допомоги для тих, хто вимушений був переїхати через війну. Юрист Харківської правозахисної групи Дмитро Черняченко пояснює, чи можуть ВПО з ВІЛ/СНІД отримати медичну допомогу за фактичним місцем проживання.

Як отримати таку допомогу, а також що робити, якщо в допомозі відмовили?

Будь-яка внутрішньо переміщена особа може скористатися медичною допомогою за фактичним місцем проживання. ВПО з ВІЛ/СНІД можуть звернутися до будь-якого медичного закладу, в якому створені спеціальні відділення, що займаються профілактикою і лікуванням осіб, які живуть з ВІЛ та СНІД, або до окремо створених центрів. 

Також в деяких медичних закладах можуть бути створені кабінети довіри. Спеціалісти інфекційних лікувальних закладів також можуть надати відповідну допомогу. 

Особливості отримання ліків

Всі особи, інформація щодо яких внесена до електронної системи надання послуг в сфері охорони здоров’я, можуть отримувати ліки завдяки електронним рецептам. З рецептом можна отримати спеціальні ліки для носіїв ВІЛ або СНІД, що використовуються в антиретровірусній терапії, і проходити відповідне лікування. 

Якщо особа звернулася до іншого закладу, а не туди, де вона проходила первісне лікування, то спеціалісти повинні будуть здійснити запит в заклад охорони здоров’я за місцем реєстрації. В переданні цієї інформації заклад не може відмовити, але повинен це здійснити із дотриманням конфеденційності щодо носія ВІЛ чи СНІД. 

Якщо заклад охорони здоров’я за місцем реєстрації перебуває на тимчасово окупованій території або був повністю чи частково зруйнований через бойові дії, що призвело до втрати документів, то потрібно відновлювати такі документи.

Рекомендуємо звертатися за фактичним місцем проживання до відповідних лікарів і обирати шлях відновлення документів, в залежності від ситуації. Можливо, необхідно буде здати біологічний матеріал для того, щоб пройти тестування на виявлення ВІЛ/СНІД. Тоді будуть створені нові медичні документи. Якщо особа є в реєстрі електронної системи охорони здоров’я, то ця інформація може допомогти у швидшому відновленні документів. 

Довідки, записи в історії хвороби і дані про заходи щодо лікування також будуть корисними при відновленні документів. 

Часто заклад охорони здоров’я при відмові може посилатися на відсутність відповідного фінансування з державного чи місцевого бюджету, або на те, що внутрішньо переміщена особа не є членом теротиріальної громади, або на відсутність укладеної із лікарем декларації. 

Будь-яка з цих відмов є незаконною. Тож особа, яка живе з ВІЛ чи СНІД має здійснити певні дії для того, щоб відновити свої права. 

Є декілька механізмів:

• оскарження дій працівника, який відмовив, у завідувача відділення чи головного лікаря. Для цього треба підготувати скаргу на ім’я керівника і вказати конкретні обставини, за яких ви отримали відмову. Бажано отримати таку відмову у письмовій формі і прикласти її копію до скарги
• оскарження в судовому порядку. Це більш складний і довгий процес, який потребує збору всіх доказів. Тож рекомендуємо отримувати від закладу охорони здоров’я відповіді в письмовому вигляді, а скарги готувати в двох екземплярах, один з яких після завірення має залишатися на руках в заявника. 
• звертайтеся на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я: 0 800 505 201
• отримати безоплатну консультацію ви також можете анонімно через спеціальний юридичний чат-бот «100% Життя» або звернувшись до однієї з приймалень УГСПЛ. 

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД,представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД»