Публікація

Як оскаржити дії органу державної влади щодо неправомірних дій під час виборчої кампанії?

Під час виборчої кампанії Президента багато зустрічаються з проблемою незаконних дій органів державної влади чи місцевого самоврядування. Більше того, правозахисники намагалися визнати такі дії незаконними, оскільки вони явно порушують Закон України „Про вибори Президента України”. Проте українські суди почали відмовляти у таких скаргах, оскільки на підставі цього виборчого закону можна оскаржити дії виключно учасників виборчого процесу, якими органи влади не є.

Наприклад, 20 липня 2004 року Ленінський районний суд М.Луганська закрив провадження по справі за скаргою Дьякова Сергія Гавриловича на дії Голови Луганської облдержадміністації Єфремова О.С., Голови Луганської обласної ради Тихонова В.М., Прес-служби Луганської облдержадміністрації, що порушують рівне виборче право та порядок передвиборної агітації, оскільки останні не є суб’єктом виборчого процесу.

Це при тому, що скаржники посилалися на статтю 100 закону України „Про вибори Президента України”, в якій визначено:

Стаття 100. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб

1. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, закладу чи організації, їх посадової чи службової особи подається до місцевого суду за місцезнаходженням органу, підприємства, установи, закладу, організації, рішення, дії чи бездіяльність якого чи посадової (службової) особи якого оскаржуються.

2. Розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, закладу, організації, їх посадової та службової особи не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому законом.

Отже, наявна колізія норм (зміст статті та назва глави) суддями тлумачиться односторонньо.

Як же бути, коли орган влади порушує виборче законодавство, наприклад, усупереч пункту 10 статті 54 Закону України „Про вибори Президента України” бере участь у збиранні підписів? Або підписи збираються на території органу влади, що суперечить пункту 7 статті 54 цього ж закону? Або в супереч пункту 6 статті 54 Закону громадян примушують поставити підпис під загрозою звільнення з роботи? Або органи влади беруть участь у агітації в супереч статті 64 закону?

Рекомендуємо у таких справах користуватися нормами Цивільного процесуального кодексу України, статтею 248-1 якого визначено:

„Громадянин має право звернутися до суду (військовослужбовець – до військового суду) із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси.

Скаргу в суд може бути подано особою, її представником або на її прохання – уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.”

Отже, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної влади чи місцевого самоврядування під час виборчої кампанії, що порушують виборче законодавство можна вимагати у загальному порядку, передбаченого главою 31-А вказаного кодексу. При цьому, правда, окрім самого факту протиправної дії чи бездіяльності, слід буде довести наступне:

1) Порушено право особи-скаржника, тобто слід точно вказати яке право порушено і яким чином; зміст цього права переважно викладений у статтях 2-9 Закону України „Про вибори Президента України”, а також у статті 3 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, якою визначено:

Стаття 3 – Право на вільні вибори

Високі Договірні Сторони зобов’язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечуватимуть вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

2) Що посадова особа органу влади діяла, виконуючи свої професійні обов’язки. Наприклад, 10 серпня 2004 року місцевий суд Суворовського району м. Херсона по справі за скаргою Бахматовой Галини Миколаївни на дії посадової особи органу виконавчої влади вирішив відмовити у задоволенні скарги, оскільки „оскаржувані дії Голови облдержадміністрації вчинені ним не в процесі здійснення управлінських функцій”. Тому у таких справах слід збирати ще й докази цього. Такими можуть бути відомості про організаторів акції, рішення, підписані цією посадовою особою, його представлення під час виступу на мирному зібранні (чи він звичайний громадянин чи він представник конкретного органу), новини ЗМІ, в яких вказується причетність дій органів влади до дій, що заборонені законом про вибори президента тощо.

Відповідно до статті 248-6 такі скарги повинні бути розглянуті судом протягом 10 днів. Державне мито щодо розгляду таких скарг встановлено у розмірі 0,2 неоподатковуваних мінімуми громадян (три гривні сорок копійок).

При задоволенні скарги суд повинен зобов’язати посадову особу зупинити незаконні дії та вжити заходів до відновлення прав особи. Також особа завжди має право вимагати на підставі такого рішення суду відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що заподіяна незаконними діями чи бездіяльністю органів влади та їхніх посадових осіб.

Володимир Яворський,

РУПОР

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування