Як окупанти полюють на українських священиків та колишніх військових і що пережила Горенка на Київщині: черговий випуск новин з гарячих точок від МІПЛ
Військові рф вдираються до українських церков та проводять незаконні обшуки. Наразі відомо про утримання щонайменше десятка священослужителів, переважно Православної Церкви України (інформація станом на 6 квітня 2022 року). Зокрема, на Херсонщині. Також в області російські військові вдаються до затримань та катувань цивільного населення. А на Київщині мешканці рахують збитки інфраструктури. Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини у черговому дайджесті з найважливішими матеріалами з гарячих точок України.
Під час операції на острові Зміїний, яка була організована після інформації про загибель прикордонників, у заручники разом з військовими судна «Сапфір» взяли священнослужителя Одеської єпархії ПЦУ протоієрея Василя Вирозуба. Його дружина навіть не знала, що Василь перебуває на судні.
«Це була дуже секретна місія. Про те, що чоловік був на судні, я не знала. Дізналась вже коли він подзвонив та повідомив, що потрапив у полон, його потрібно визволяти», – говорить дружина протоієрея Василя Вирозуба, Людмила.
24 березня відбувся обмін полоненими, 19 українських цивільних моряків із рятувального судна «Сапфір» повернулися додому, але Василя Вирозуба серед них не було. «Я спілкуюся з представниками Червоного хреста, з урядовцями про обмін. Але поки жодного результату. Перемовини досі тривають», – повідомив МІПЛ єпископ Афанасій.
Затримуючи священослужителів російські військові порушують одразу декілька норм, каже експерт Регіонального центру з прав людини Микола Кіккас:
– Женевські конвенції про захист цивільного населення;
– норми Міжнародного гуманітарного права.
Відповідальність за це вони понесуть в українських судах за статтею 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни», а також у Міжнародному кримінальному суді.
«Перебуваючи під владою держави супротивника капелан хоч і не має статусу військовополоненого, але користується всіма правами і привілеями, передбаченими Женевською конвенцією 1949 р. про захист військовополонених», – пояснює юрист.
Мотиви взяття у заручники священнослужителів можуть бути різними. Микола Кіккас виділяє декілька з них:
– примушування священика до співпраці з окупантами;
– залякування з метою змусити мовчати;
– тиск на конфесії, діяльність яких є «небажаною» для окупаційної влади;
– шантажування з метою отримання викупу або поповнення «обмінного фонду».
***
На Херсонщині продовжують затримувати людей. Під захопленими адміністративними будівлями збираються десятки родичів полонених. Деякі з них розповідають про випадки катування бранців. Чоловіка Світлани, колишнього військового, затримали, коли він вийшов з дому за бензином. За пару годин чоловіка привели додому російські військові.
«Його обличчя було залите кров’ю. Йому зламали ніс, зламали щелепу», – розповіла МІПЛ його дружина Світлана. У квартирі родини військові рф провели обшук, а далі надягли на голови Світлани, її чоловіка та сина пакети, зав’язали руки та повезли у відділ поліції. Там родину допитували, а українського військового продовжували катувати у сусідній кімнаті.
Побиття та нелюдське поводження з цивільними людьми є воєнним злочином за Римським статутом, зазначає експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський. Він радить свідкам за можливості робити фото та відео тортур, а також точно запам’ятовувати деталі: хто та де проводили допити.
***
Тим часом українські військові оглядають звільнені населені пункти у Київській області. Село Горенка хоч і не змогли окупувати російські військові, проте нанесли значних руйнувань. Мешканці кажуть, були авіаудари, обстріли з градів та мінометів. Вони зруйнували більш ніж половину будинків.
«Я нарахував три обстріли “градами”», – згадує 80-річний мешканець Горенки. Каже, село пережило окупацію завдяки волонтерам. Вони забезпечили гуманітарну допомогу. У той час як влада покинула село на початку війни.
Довідково. Медійна ініціатива за права людини у співпраці з УГСПЛ запустила розсилку найважливіших матеріалів з гарячих точок України. Підписатися на українську розсилку можна ТУТ.
Підписатися на англійську розсилку можна ТУТ. Будь ласка, після підписки, перевірте папку “спам” та “реклама”.
УГСПЛ бере участь у створенні інфоматеріалів щодо гарячих точок у рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.