Як оформити право власності на житло, в якому законно проживаєш більше 10 років
У своїй практиці юристи часто зустрічають такі ситуації: людина тривалий час проживає у будинку або квартирі, але не має на цю нерухомість належно оформленого права власності. Без документів помешкання неможливо ні продати/дарувати, ні здавати в оренду. З правом на спадкування на такі оселі також виникають проблеми. Як вийти з цієї ситуації розповідають адвокатка та юрист приймальні УГСПЛ у Одесі Юлія Лісова і Артем Таукач.
Якщо ви тривалий час проживаєте в помешканні, але не маєте на нього оформлених документів, то вам допоможе визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Що таке набувальна давність?
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно ним заволоділа і продовжує відкрито та безперервно ним володіти впродовж десяти років.
Умови, які забезпечують набуття права власності за набувальною давністю
До необхідних умов належать:
- добросовісне володіння – полягає у тому, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач як незаконний володілець протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього;
- відкрите володіння – особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння річчю відбувається відкрито, без таємниць, без приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- безперервне володіння – не було переривання протягом всього строку набувальної давності;
- тривале володіння – має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років;
- наявність субʼєкта, здатного набути у власність певний обʼєкт – особа, яка набуває право власності на нерухоме майно за набувальною давністю, має бути цивільно правосуб’єктною;
- законність об`єкта володіння;
- відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Як зареєструвати право власності за набувальною давністю?
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Актуальна судова практика щодо визнання права власності за набувальною давністю
- Стосовно пред’явлення позову про визнання права власності за набувальною давністю – Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.04.2020 року у справі № 552/1354/18.
Позов про визнання права власності за набувальною давністю не може заявляти особа, яка володіє ним за волею власника і завжди знала, хто є власником цього майна. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
- Стосовно наявності умов, за яких можливе набуття права власності за набувальною давністю – Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.07.2018 року у справі № 539/1605/16-ц.
При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні, причому вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об’єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Тобто набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
У цій справі, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов вірного висновку про те, що позивачка не набула права власності на спірний житловий будинок за набувальною давністю, оскільки не могла не знати про те, що спірний будинок належить на праві власності її сину. Позивачка не є добросовісним набувачем, а відкритість і безперервність користування спірним майном не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правилами статті 344 ЦК України.
Кого зазначати відповідачем у суді?
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (наприклад, Одеська міська рада).
Як визначити судовий збір?
За подання позову фізична особа сплачує судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки це позовне провадження майнового характеру.
Ціна позову визначається експертною оцінкою майна.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.