Що тільки не придумають чиновники щоб все ж таки не виплачувати матерям передбачену українськими законами допомогу по догляду за дитиною. Остання ініціатива деяких обласних державних адміністрацій просто вражає. Так Львівська обласна державна адміністрація нещодавно провела нараду про стан виконання судових рішень в частині дотримання Законів України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Одним із результатів цієї наради стала вказівка начальникам управлінь праці та соціального захисту щодо необхідності подачі в суди заяв про відстрочення виконання вже прийнятих судових рішень, які стосуються перерахунку соціальних виплат матерям. А, крім того, надіслано типові зразки заперечень проти позову та апеляційної скарги у випадку, якщо такі справи ще розглядаються в суді. Потрібно зазначити, що основним аргументом у запереченнях і апеляційній скарзі є те, що бюджет на конкретний рік не передбачив коштів для виплати перерахунку соціальної допомоги, зокрема з перерахунку розміру допомоги матерям по догляду за дитиною.

Доречно сказати, що з одного цього розпорядження і типових форм можна зробити досить чіткий висновок про характер наради і про те, що обговорювались на ній способи затримки у виплаті вже перерахованої судами допомоги по догляду за дитиною, а також можливі форми протидії іншим особам в отриманні перерахунку допомоги.

І все було б нічого, оскільки ніхто не заперечує, що державні органи вправі всередині вирішувати як їм самим діяти, яким чином упорядковувати свою діяльність. Але тут є один суттєвий момент, який є надзвичайно важливим. Якщо ми подивимося на склад осіб, які були присутні на цій нараді, то знайдемо суддю Апеляційного суду Львівського області, суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, який є виконуючим обов’язки голови цього суду, прокурора, представника головного управління юстиції та інших.

І перше запитання яке виникає коли бачиш цей список і розумієш про що саме йшлося під час цієї наради: Чи може бути справедливим суд, коли держава в обличчі свого місцевого органу державної влади напряму суддям, прокурорам, державним виконавцям заявляють як і у якому руслі слід розглядати справи пов’язані з виплатою допомоги по догляду за дітьми і деяких інших видів соціальної допомоги ?

Зрозуміло, що найкраща відмовка для держави щодо невиплати передбачених соціальних виплат сказати, що немає коштів, але це просто знущання над людьми, у яких знайшлося достатньо сміливості щоб відстоювати свої права в судді. Водночас Європейський суд уже неодноразово підкреслював, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Важливо зазначити, що після таких дій органів державної влади можна з впевненістю казати про те, що буде подана не одна справа у Європейський суд з прав людини щодо порушення прав передбачених Європейською конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини, у тому числі і права на справедливий суд.

Насправді „героїчними” можна назвати зусилля держави в боротьбі за економію бюджетних коштів, але стає прикро через те, що всі ці зусилля направлені не на те, щоб забезпечити якомога кращий захист соціальних прав матерів, а на спробу всіма можливими способами завадити їм добитися виплати передбаченої законом допомоги.

Розпорядження і типові форми:  документи