Як ми робили правозахисну паспортизацію областей: вивчення досвіду, перші спостереження - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Як ми робили правозахисну паспортизацію областей: вивчення досвіду, перші спостереження

Новина

Місцевий індекс прав людини не був першою ініціативою виміру прав людини у діяльності органів місцевої влади, яку реалізовувала Українська Гельсінська спілка з прав людини. У 2015-2016 роках була розроблена і апробована ініціатива, яка отримала назву “Правозахисна паспортизація областей”. Ця програма здійснювалась у поєднанні зусиль громадських моніторів з колективом Офісу омбудсмана.

Отже, як ми робили цю “паспортизацію”?

 Передусім, вивчили подібний досвід. Практично усі недержавні організації мають власний досвід у здійсненні громадського контролю за діями влади, серед яких моніторинг не є єдиною чи новаційною формою. Ряд організацій аналітичного спрямування займаються цим десятиліттями. Водночас, як виявилось, такі дослідження часто ведеться епізодично та фрагментарно, відповідно до програмних цілей організацій та їх проектних завдань. Одна організація фокусується на правах людей з інвалідністю, іншій цікава практика обмеження особистої свободи поліцією, третя аналізує мовну політику. У національному масштабі такі поглиблені дослідження показують конкретні порушення, недоліки в реалізації того чи іншого права, допомагають захистити права конкретних людей.

 Здавалось би виглядає результативно, компетентно? Так, але наскільки це дозволяє поглянути на стан справ у регіоні, не кажучи про державу вцілому? Ми побачили, що сфокусовані моніторинги здебільшого не дозволяють створити об’єктивну картину регіону з його специфікою, проблемами та здобутками. Отриману інформацію важко співставити з іншими регіонами, містами, адже кожне дослідження має різу методологію, а неоднотипові порівняння будуть оцінюватися як суб‘єктивні. 

Тому нами була визначена мета – розробити механізм здійснення моніторингу за універсальною системою індикаторів, що характеризують ставлення місцевого самоврядування до вирішення проблем місцевого рівня з позиції прав людини. Тобто скласти оцінний інструмент таким, щоб він дозволяв порівнювати за єдиними критеріями різні населені пункти, при цьому системно підходячи до класифікації прав людини та повноважень місцевого самоврядування.

 Як було розроблено власний інструмент оцінювання і як він себе зарекомендував – читайте незабаром