Перше вересня, пролунав шкільний дзвоник. Діти вмостилися за парти, і з увагою слухають вчительку. Звичайний сценарій, чи не так?
Проте, майже 50 школярів із закритого військового містечка (Бровари 5) до школи потрапити не змогли. Адже керівництво військової частини відмовилось надавати автобуси для того, щоб їх відвезти.

Справа в тому, що в місті живуть близько 100 дітей. Майже половина з них навчається в Броварах (відстань до школи 20 км), інші в Великій Димерці (15 км) та Семиполках (7-8 км). Раніше, військова частина забезпечувала транспортом школярів. Вісім років тому батьків попросили сплачувати витрати на бензин. А в травні цього року повідомили, що автобусів для доставки дітей до школи взагалі не дадуть. Вірніше, дадуть, але тільки до Семиполок. Інші хай добираються як хочуть.

Мешканці містечка в це не вірили. Але, першого вересня до школи потрапили лише ті діти, батьки яких змогли відпроситися з роботи та відвезти дітей особисто.

Командир бригади порадив орендувати автобус у приватної фірми. Проте, розцінки автоперевізників людям не по кишені. Так, вартість перевезення однієї дитини в місяць коштує 450 грн. При цьому, середня зарплата в містечку 1000 грн. Що вже казати про родини в якій більше однієї дитини?

Сьогодні, після тривалих переговорів, автобуси таки були виділені. Проте, командир бригади зазначив, що чекає вказівку «зверху». І якщо ТАМ скажуть не давати автобусів, він охоче дослухається наказу.

Батьківський комітет військового містечка звернувся до вищих посадових осіб міністерства оборони, а також має намір звернутися за допомогою до Прем’єра.

Поки що ніякої офіційної реакції посадовців отримано не було.