Публікація

Як аграріям фіксувати збитки внаслідок збройної агресії рф? Поради від громадської приймальні УГСПЛ

Армія рф цілеспрямовано руйнує аграрний сектор в Україні, ставлячи під загрозу продовольчу безпеку в усьому світі. Окупанти мінують поля, викрадають та підривають сільськогосподарську техніку, знищують об’єкти аграрної інфраструктури та земельний фонд, спалюють чи викрадають врожай. Саме тому документування та оцінка завданих збитків – це важливий етап в подальшій відбудові аграрного потенціалу України, окремих регіонів та аграрних підприємств.  У публікації зібрано рекомендації та ресурси, які допоможуть аграріям фіксувати збитки, які завдані внаслідок збройної агресії рф.

Збитки аграрному сектору від військової агресії рф завдаються в усіх регіонах України, зокрема й в Одеській області. Так, вночі 7 липня внаслідок ракетного удару військових рф у Лиманській громаді Білгород-Дністровського району зруйновано два сільськогосподарські ангари. В одному зі складів зберігалось близько 35 тонн зерна, яке знищено – пшениця та ячмінь. Також згоріла половина поля з пшеницею поруч з місцем вибуху.

Вночі 13 липня внаслідок ворожого удару ракетою «Калібр» була зруйнована будівля свиноферми в одному із сільських населених пунктів у Роздільнянському районі. Площа руйнування склала близько 500 кв.м, також повідомлялось про загибель приблизно 400 свиней.

Для належної фіксації цих та інших злочинів рф та завданих втрат аграрним підприємствам експерти Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та ГС «Всеукраїнська аграрна рада» розробили практичні рекомендації.

Відповідальні за належне документування втрат – безпосередньо аграрії, яким завдано збитків. Адже ніхто краще за них не знає специфіку роботи підприємства та не зможе зібрати необхідні докази для відшкодування, зокрема упущеної вигоди.

Для належної фіксації втрат підприємства потрібно звертатись:

1) до поліції (все, що не розслідують інші органи) або СБУ (якщо це порушення законів та звичаїв війни – ст. 438 КК України та ч. 2 ст. 216 КПК України) для фіксації факту кримінального правопорушення;

2) до військової адміністрації або органів місцевого самоврядування для залучення їхніх представників до огляду ушкодженого об’єкта і складання відповідного акту;

3) до інших органів в окремих випадках (ДСНС – пожежа, аварійний стан будівлі, розмінування та/або Державної екологічної інспекції, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Держводагенства для належного обрахунку розміру завданих збитків);

4) залишити інформацію про завдані пошкодження на одному зі спеціально створених інтернет-порталів.

Серед загальних інтернет-порталів можна виділити такі:

1) https://dokaz.gov.ua/Цей портал створений за ініціативи Офісу Президента України, Мін’юсту, Офісу Генерального прокурора України, Мінцифри, Представництва Президента України в АР Крим та Київської школи економіки. Він призначений для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Усі докази використовуватимуться для притягнення рф до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, Європейському суді з прав людини, спеціальному трибуналі після його створення;

2) https://warcrimes.gov.ua/Цей портал створений Офісом Генерального прокурора для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні.

Також створені та наповнюються спеціальні портали втрат для аграрного сектору України. Так, асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України створила електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. Мета платформи – фіксація та документування завданих збитків та шкоди для опрацювання органами державної влади та подальшого відшкодування і компенсацій. Види майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об’єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва, продукція рослинництва. Зафіксувати збитки можна за посиланням. 

Представникам аграрного сектору потрібно зібрати усю інформацію, яка підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і прямі (реальні) збитки й упущену вигоду. Прямими втратами є втрати, яких особа зазнала у з’язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), тоді як упущеною вигодою є дохід, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Сам процес збору належних доказів можна розділити на три етапи:

1) докази щодо пошкодження об’єктів/майна підприємств. На цьому етапі важливо подбати про фіксацію злочину як кримінального правопорушення, з супровідними фото-, відео-доказами, показами свідків, оглядом місця події тощо;

2) докази щодо прямих збитків. Цей етап передбачає від аграріїв збір документів, які підтверджують усі їхні витрати під час будівництва об’єкта, проведення посівної, придбання пошкодженої техніки тощо. Потрібно також спрямувати зусилля на пошук/відновлення документів, які посвідчують право власності/користування щодо тих чи інших об’єктів тощо;

3) докази щодо упущеної вигоди. На цьому етапі необхідно зібрати документи, які підтверджують для аграріїв майбутні доходи (наприклад, ф’ючерсні контракти з контрагентами з продажу продукції; документи, які підтверджують доходи за попередні роки; бізнес-плани на поточний рік тощо).

Передбачається, що відшкодування завданих збитків відбуватиметься як через звернення до міжнародних інстанцій (спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Європейський суд з прав людини й ін.), так і через застосування внутрішніх програм та процедур. Тому для аграріїв важливо зафіксувати усі втрати, зібрати необхідні докази та бути готовими до проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні порядки будуть розроблені усіма відповідальними органами влади.

«Ми як уряд будемо робити все необхідне, щоб усі компенсації за завдані українськими аграріям збитки були виплачені. Їх буде компенсувати країна-агресор. Це можуть бути заморожені кошти рф чи прямі репарації, але щоб юридично нам це вдалося, українським фермерам потрібно мати спільний та правильний алгоритм фіксації збитків. Що в подальшому допоможе вигравати судові справи, зокрема й у міжнародних інстанціях», – наголосив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

 

Публікація підготовлена громадською приймальнею УГСПЛ в Одеській області  на базі Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” у межах реалізації глобальної ініціативи Трибунал для Путіна».

 

Громадські приймальні УГСПЛ, що допомагають постраждалим від війни, працюють за підтримки Програми USAID Ukraine «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Узагальнення подій, які відбулися у Миколаївській області протягом 7 місяців повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого – 24 вересня 2022 року

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» спільно...

02 Жовтня 2022

Узагальнення подій, які відбулися у Дніпрі та Дніпропетровській області протягом лютого – вересня 2022 року під час повномасштабної російсько-української війни

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Українською Гельсінською спілкою з прав людини, у рамках...

30 Вересня 2022

Узагальнення подій, які відбулися у м. Херсоні та Херсонській області протягом 213 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого – 24 вересня 2022 року)

Текст: Олександр Данилов, адвокат У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Українською Гельсінською спілкою з...

30 Вересня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: