«Я лише підгледіла, що в нього половини голови не було»: росіяни розстрілювали людей прямо в автівках
Служив у Французькому іноземному легіоні, а загинув від рук росіян на території України. Олександр Бреус приїхав на батьківщину у відпустку. Ще з осені 2021-го року чоловік намагався вберегти рідних, розповідаючи, що повномасштабна війна таки буде. Однак, себе вберегти так і не зміг.
Спогадами про те, у що російські окупанти перетворили тіло Олександра, коли той просто їхав селом, рідні поділилися з документаторами Української Гельсінської спілки з прав людини, які збирають свідчення воєнних злочинів росіян в рамках глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна».
«Побачиш, мам, буде війна. Будьте готові»
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, тишу в обійсті матері Олександра, Бреус Оксани Петрівни, порушив телефонний дзвінок.
— Ми живемо в місті Бобровиця, що на Чернігівщині. Близько 05:30 ранку, 24 лютого 2022 року мого сина, Бреуса Олександра Миколайовича, 25 жовтня 1993 року народження, телефонним дзвінком з Києва розбудила його дівчина і повідомила про те, що почалася війна.
Олександр Бреус служив у Французькому іноземному легіоні, отримав карту резидента і планував оселитися закордоном. 26 січня 2022 року взяв відпустку і приїхав відвідати рідних до України.
— Він мені ще з осені 2021 року казав: «Побачиш, мам, буде війна. Будьте готові». А за кілька днів до повномасштабного російського вторгнення постійно мені казав: «Мам, готуй тривожну валізку, це не жарти, готуй».
Близько 9 ранку розстріляли
Готуватися почав і сам. Не нехтуючи питанням безпеки, розробив план евакуації близьких за кордон. Потайки від батьків, Олександр поділився з сестрою, що згодом повернеться, аби долучитися до лав ЗСУ та разом з батьком боронити Україну від російських окупантів. Однак він не встиг.
— 27 лютого 2022 року росіяни зайшли до нашого району. Наступного дня, 28 лютого 2022 року, о восьмій ранку через село Нову Басань, що на Чернігівщині, син поїхав до Києва, щоб вивезти сім’ю своєї дівчини та сестру до Франції.
Вже з 09:30 мати не змогла до нього додзвонитися. Близько 9-ї години, недалеко від заправки, на роздоріжжі, Олександра розстріляли окупанти.
— Я не знаю, чому він поїхав саме окупованою територією. Він же знав! Якби я знала – хіба ж би я його пустила?! Він нічого мені не сказав.
«Я лише підгледіла, що в нього половини голови не було»
Росіяни розстріляли Олександра, коли той просто їхав селом. Очевидці зафільмували понівечене тіло Олександра та згарище автівки. Роздивитися відео пані Оксані не дозволяють рідні. Проте родичі дозволили переглянути відео документаторам і долучити його до матеріалів.
— Мені подзвонила донька й каже: «Нема Сашка. Мам, я його впізнала». Кажу: «Та, може, то не він?». Відповідає: «Він. Його костюм і годинник». Забрати його тіло ми змогли лише за 33 дні — першого квітня 2022 року, коли звідти вийшли російські окупанти. Коли ми приїхали на місце, сестра не пустила мене до нього, бо ради б мені не дала. Вона побоялася, що не довезе мене додому. Я лише підгледіла, що в нього половини голови не було.
В Олександра також не було ніг і майже – обличчя. Як російські окупанти понівечили тіло чоловіка, на власні очі бачила тітка Олександра Бреуса – Тетяна Буянська:
— Ми приїхали в село Нова Басань, що на Чернігівщині. Я впізнала свого племінника, Бреуса Олександра Миколайовича, тому що він на очах у мене виріс! Я бачила як він виїжджав з дому. Впізнала його по одягу, по закривавлених речах, які були в нього. Автівка стояла згоріла, тіло лежало поруч. Коли його підіймали, я бачила як крізь спортивний костюм в нього ребра вилазили. Ніг не було, вони були відірвані. Голови – теж, була розбита. Обличчя не видно. Племіннику було 27 років.
Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 73 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.