Вироки колаборантам: що Україна має врахувати, аби їх не оскаржили в ЄСПЛ?

Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках програми USAID «Права людини в дії» продовжує спецпроєкт з Радіо NV, покликаний посилити правову обізнаність громадян України в питаннях притягнення до відповідальності за вчинені під час війни злочини. Гості етерів – судді, прокурори, адвокати, які пройшли навчання за освітніми курсами УГСПЛ, а також експерти Спілки. Разом з ведучими вони обговорюватимуть нагальні правові виклики, що постають в умовах війни. 

Правоохороннна та судова системи були не готові до тих масштабів злочинів, які принесло повномасштабне вторгнення Росії. Окрім воєнних злочинів, що вчиняють росіяни на території України, вже зафіксовано близько п’яти тисяч проваджень щодо українців, які співпрацювали з ворогом. Двом тисячам осіб правоохоронці вручили підозри, а близько тисячі обвинувальних актів щодо колабораційної діяльності передали до суду. 

Не виключено, що після отримання вироків частина обвинувачених захоче звернутися до Європейського суду з прав людини. На які важливі аспекти повинна звертати увагу Україна, аби не програвати в ЄСПЛ такі справи, з подальшими виплатами компенсацій? Про це в ефірі Радіо NV розповіла адвокатка, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Віталія Лебідь. 

Чому обвинувачені можуть звернутися до Європейського суду з прав людини?

Якщо обвинувачені вважають, що їх права були порушені, вони можуть звернутися до Європейського суду з прав людини. Це можна зробити після вичерпання всіх національних засобів захисту та отримання остаточного рішення. Суд оцінює, чи є справа прийнятною для розгляду, та приймає рішення про подальші дії. Також можуть бути підстави, коли Суд відмовляється розглядати справу.

Наприклад, обвинувачені можуть звертатися до ЄСПЛ за наявності наступних підстав:

• Порушення права на справедливий суд. Конвенція має чіткі критерії, яких має дотримуватися національний суд: наявність у обвинуваченого захисника та якість такого захисту, участь перекладача для іноземних громадян, незалежність та безсторонність суду, дотримання презумпції невинуватості та розумних строків розгляду справи.
• Порушення принципу верховенства права і права на свободу. Зараз в законодавстві України прописано, що запобіжний захід щодо злочину колабораціонізму є тримання під вартою. Таким чином, суд може виносити рішення про обрання запобіжного заходу фактично  автоматично, тобто без ґрунтовного аналізу необхідності застосування найсуворішого обмеження до моменту ухвалення вироку. Проте для ЄСПЛ важливо, щоб кожного разу при вирішенні питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу національний суд враховував усі ризики, глибоко оцінював й переконливо обгрунтував їх у своєму рішенні.

На що має зважати суд при розгляді справ in absentia?

Часто справи про колабораційну діяльність розглядаються за відсутності обвинувачених, коли людина фізично не присутня, але суд має достатньо доказів, що саме вона вчинила той чи інший злочин. Процедура розгляду справ in absentia (заочного засудження) сама по собі права людини не порушує. Проте вона має ряд додаткових критеріїв:

• Особу мають повідомити, що проти неї здійснюється кримінальне переслідування чи судовий розгляд;
• Особі мають призначити адвоката, який захищатиме цю людину. При засудженні заочно участь захисника обов’язкова. Також адвокат має бути, якщо особа присутня, але її переслідують за особливо тяжкий злочин
• Обвинувачений має право самостійно обрати адвокати. Якщо підозрювані у воєнних злочинах чи злочину колабораціонізму на контакт не йдуть, захисник призначається з адвокатів системи БПД.

«Такі вимоги справедливості й змагальності сторін. Ми маємо зберігти усі ключові критерії справедливого суду, щоб ці вироки потім не могли оскаржити, а ЄСПЛ не виносив рішення, які вказуватимуть на порушення прав цих обвинувачених Україною», — зауважує Віталія Лебідь.

Результатом розгляду ЄСПЛ є рішення, в якому вказується факт порушення прав людини, можливість присудження справедливої компенсації з бюджету та ключове – повторний перегляд справ на підставі рішення Суду. Визнання факту порушення прав людини зобов’язує національні суди переглянути справу.

Захист обвинувачених у справах колабораціонізм

Україна зобов’язана зберігати усі умови справедливого правосуддя. В захисті обвинувачених беруть участь адвокати, які є представниками системи БПД. Вони мають забезпечити належний захист. 

За правилами адвокатської етики, адвокати зобов’язані узгоджувати свої позиції зі своїм клієнтом. У справах in absentia, така можливість відсутня. В адвоката зберігається право вийти на зв’язок з клієнтом, але можливості часто обмежені чи взагалі відсутні. Тому Рада адвокатів України прийняла роз’яснення, що адвокати можуть самостійно приймати рішення про форму, об’єм представлення інтересів і захисту у таких провадженнях та не зобов’язані розголошувати інформацію про спілкування чи відсутність спілкування з такими обвинуваченими, оскільки це є адвокатською таємницею. 

На які нюанси українське правосуддя має також звертати увагу, Віталія Лебідь роз’яснила у випуску:

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.