Публікація

Вимушена переселенка довела у суді: залишила свій дім внаслідок збройної агресії РФ

Наступний крок – скарга до Європейського суду з прав людини. Тільки таким чином колишня жителька Амвросіївка Тетяна Здоровцова може отримати право на компенсацію від країни-агресора.

У “розстріляних списках”

Подружжя Здоровцових – Тетяна та Олександр до літа 2014 року мешкали у місті Амвросіївка, що за двадцять кілометрів від кордону з РФ. “Росія обстрілювала наші населені пункти зі своєї території. Чутно було, як йдуть бої на Савур-Могилі”, – згадує нині Тетяна.

Від початку збройної російської агресії на Донбасі родина активно допомагала українським військовим, часто ризикуючи своїм життям. Чоловік з дружиною купували продукти харчування, одяг та ліки. А Олександр, робота якого була пов’язана з землевпорядкуванням, ще й мав доступ до детальних кольорових карт місцевості, яких не вистачало військовим.

“На 2,5 тисячі населення Амвросіївка таких як ми було всього п’ятеро. Більшість чекали приходу Росії. Ніби, повторився 1917 рік, коли у людей не було нічого, вони не мали, що втрачати, але думали, отримають неочікувані блага, – говорить Тетяна. – Наші чоловіки ж були переконані: якщо допомагати військовим, то цей жах швидше закінчиться. Але ми не врахували одного – сили були нерівні”.

З часом родині почали погрожувати сусіди та сепаратисти, залякувати – намагалися спалити будинок, та внесли їх у так звані “розстріляні списки”. Тож 14 серпня 2014 року Тетяні та Олександру довелося залишити свій дім у Амвросіївці. “До нас прийшли військові і сказали: “Ми не можемо вас захистити”. На той час по селищу вже бігали люди з автоматами та раділи приходу Росії», – згадує жінка. Тетяна зайшла додому, плакала, чулися вибухи, зібрала речі, і родина виїхала. “Їхали у колоні. Під обстрілами”, – додає вона.

Переїхали до Дніпра. І там намагалися допомагати, але вже переселенцям. Олександр захоплювався живописом, тож на волонтерських засадах проводив заняття у художній студії для дітей-переселенців. Згодом він захворів та помер. Тетяна почала самотужки боротися за свої права, розуміючи, що навряд чи зможе повернутися у свій будинок в Амвросіївці, який розграбували бойовики.

Встановлення причин

Тетяна Здоровцова завжди вважала, що головною причиною того, що родина залишила свій дім, були дії Росії. Тому аби притягнути країну до відповідальності звернулася до приймальні УГСПЛ на базі Правозахисної групи “Січ” у Дніпрі.

За справу взялась адвокат Марина Кіптіла. Вона подала заяву до суду першої інстанції, аби встановити факт, що вимушене переселення з окупованої території Донецької області відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Юристка пояснює, на відміну від біженців, які перебувають під захистом Женевської конвенції 1951 року про статус біженців, вимушені переселенці не захищені жодним міжнародним юридично зобов’язальним документом, а отже – ефективний захист таких осіб залежить лише від держави, у якій вони живуть.

“Оскільки у довідках про вимушене переселення не зазначена причина такого переселення, то громадяни України мають право звертатись до суду для встановлення таких причин. Про це сказано у рішенні Верховного Суду, зокрема, від 14 березня 2018 року”, – говорить Марина Кіптіла.

Але суд першої інстанції відмовив Тетяні. Необґрунтовано, говорить юристка. Мовляв, вона не змогла довести, що внутрішнє переміщення пов’язано з російською агресією.

“Суддя викликав мене до себе у кабінет і сказав: “Що ви собі загордилися? У нас тут половина суду таких!”, – згадує Здоровцова слова судді. – Я не очікувала такого ставлення і навіть запитала: “Ви точно суддя?”.

Згодом апеляція підтвердила рішення першої інстанції. “Суд взагалі порадив нам звертатися у порядку позовного провадження, адже, ніби, хочемо отримати компенсацію. Натомість про компенсацію ми не згадували, а просили лише встановити факт”, – уточнює юристка УГСПЛ.

“Здавалося, все просто – у нас є практика Верховного Суду, і це не перший випадок, коли суд визнає, що акт внутрішнього переміщення відбувається внаслідок збройної агресії РФ, але суд чомусь не бачить таких аргументів”, – додає правник, яка звернулась згодом до касації.

Зрештою Верховний Суд у своїй постанові вказав, що апеляція має розглянути скаргу повторно. Засідання відбулося 1 грудня. Суд скасував рішення першої інстанції – заяву Здоровцової задовольнив.

Скарга до Європейського суду з прав людини

Але проблема у тому, що на національному рівні поки відсутній механізм компенсації шкоди за втрачене майно на окупованій території. “Можливо, згодом держава передбачатиме таку, тож вже зараз важливо отримувати судові рішення”, – говорить Марина. А поки відшкодування можливо вимагати у країни-агресора за допомогою міжнародної інстанції – Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). “Рішення українського суду буде додатковим доказом того, що внутрішнє переміщення відбулося внаслідок збройної агресії РФ”, – додає правник.

Марина Кіптіла переконана, шанси на позитивне рішення у ЄСПЛ є. Вона згадує справу “Лоїзіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996). У ній суд, по-перше, сказав про те, що громадянка Кіпру Лоїзіду залишалася законною власницею майна, а внаслідок відмови у доступі втратила увесь контроль над ділянкою та не має будь-яких можливостей користуватися і володіти своїм майном. По-друге, ЄСПЛ постановив, що особа має “право на компенсацію у зв’язку із втратами, безпосередньо спричиненими цим порушенням її прав”.

“Важливо зазначити, що від початку особа скаржилася та просила компенсувати їм шкоду у зв’язку з не доступом до майна, а ЄСПЛ постановив, що вона має право ще й на відшкодування моральної шкоди “у зв’язку з душевним болем і почуттям безпорадності та розчарування, які заявниця відчувала протягом тривалого періоду часу”, – говорить Кіптіла. Тобто ЄСПЛ вбачає порушення великого обсягу прав, які стосуються не лише правом на користування своїм майном, а також і моральної шкоди.

І заявниця Тетяна, і юристка Марина нині розуміють, що розгляд у ЄСПЛ може затягнутися на роки, але переконані: успішна історія зможе стати прикладом і для інших вимушених переселенців, які втратили свої домівки через збройну агресію РФ. “Морально складно отримувати відмови, але перемога дає сили говорити, що за свої права варто боротися”, – говорить Тетяна Здоровцова.

 

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Спільна позиція правозахисних організацій щодо запровадження державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації

Правозахисні організації України, які з 2014 року здійснюють моніторинг і документування порушень прав людини (ПЛ),...

08 Квітня 2021

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: