На початку вересня Верховна Рада України зареєструвала Проект закону „Про забезпечення рівності прав жінок та чоловіків”. Автором подання та ініціатором звернення виступив народний депутат України четвертого скликання Роман Зварич.

 На його думку, прийняття такого закону забезпечить рівності прав жінок і чоловіків, яка гарантується статтею 24 Конституції України та дозволить збільшити шанси жінок щодо реалізації своїх можливостей, вирівняти права жінок та чоловіків на працю, на освіту. Досягнення рівності жінок та чоловіків сприятиме побудові в Україні громадянського суспільства.

 Проект Закону України “Про забезпечення рівності прав жінок та чоловіків” розроблений з метою конкретизувати положення статті 24 Конституції України, в якій визначено, що рівність прав жінки і чоловіка забезпечується наданням рівних можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї.

Але не дивлячись на це, в Україні є випадки, коли не забезпечується надання рівних можливостей жінкам або чоловікам. Так, при прийнятті на роботу або звільненні віддається перевага жінкам або чоловікам (у 1997 році до органів з питань працевлаштування звернулось 1062 тис. осіб, серед яких – 53,6% жінок, з них працевлаштовані – 303 тис. осіб, серед яких – 43,7% жінок. Чисельність безробітних жінок в Україні зросла з 620 тис. осіб у 1998 році – до 729 тис. осіб у 1999 році); при оплаті праці для жінок або для чоловіків встановлюється нижчий рівень оплати; при вступі до навчальних закладів віддається перевага жінкам або чоловікам.

Тому вирішити проблему забезпечення рівності прав жінки та чоловіка можливо лише шляхом визначення конкретних правил поведінки у громадсько-політичній, соціальній та інших сферах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язані, відповідно до Закону, сприяти встановленню рівності прав жінок і чоловіків.

Законопроектом встановлює рівність чоловіків та жінок у реалізації права на освіту при вступі, нагородженні грантами та отриманні позик студентами, виборі навчального закладу, оцінці знань. В межах своєї компетенції заклади освіти повинні забезпечувати, щоб навчальні курси (плани), а також підручники не пропагували дискримінацію жінок та чоловіків. При здійсненні у закладах освіти консультацій та орієнтації з питань отримання освіти та професійної підготовки, дівчатам та хлопцям необхідно повідомляти про професії, які до цього часу вважались традиційно чоловічими або жіночими.

Закон також регламентує забезпечення рівних прав на працю при прийомі (звільненні) на роботу, оплаті праці та створення рівноцінних трудових умов. Проект гарантує рівність прав у галузі реклами та у діяльності громадських об’єднань.

Державний нагляд та контроль за дотриманням рівності прав жінок та чоловіків здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Відповідно до цього Закону, не вважаються дискримінаційними на основі статі наступні дії : 1) спеціальний захист жінок, пов’язаний з їх вагітністю і народженням дитини; 2) положення, встановлені законом про обов’язкову військову службу, які стосуються тільки чоловіків; 3) дозвіл на вхід тільки жінкам або чоловікам як членам об’єднання громадян, якщо це визначено правилами об’єднання. Державний нагляд та контроль за дотриманням рівності прав жінок та чоловіків здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

 Проектом встановлюється адміністративна відповідальність за невиконання вимог Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (відповідно до п. 11 ст. 13 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого, у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина, для вжиття цими органами заходів).

Законопроект вносить зміни до таких нормативно-правових актів:

 – Кодекс законів про працю України;

– Кодекс України про адміністративні правопорушення;

 – Закон України “Про освіту”;

– Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”.

Так що тепер чоловічий догляд за дітьми і активна жіноча бізнес-діяльність можуть бути регламентовані законом. Звісно, з огляду на дотримання конституційних прав і свобод людини, це досить прогресивний крок. Та головне, щоб жінки не надто захоплювалися перекладенням колись суто жіночих повноважень на чоловічу половину людства. Бо ж як не крути, а дітей чоловіки народжувати не почнуть, хай які б там закони не приймали. Та й без тепла, ніжної турботи та ласкавої усмішки жінки (яка навряд чи зможе з’явитися після виснажливої роботи нарівні з чоловіками) буде дуже важко.

Олена Голюк

РУПОР