«Всі склали руки»: розслідування теракту в Оленівці зупинилось
Торік, 5 січня 2023 року, представник Генсека ООН Стефан Дюжаррік заявив про розформування місії зі встановлення фактів щодо інциденту 29 липня 2022 року в Оленівці. Причиною назвали брак необхідних умов для роботи. Як відомо, наприкінці травня 2022 року оборонці Азовсталі за наказом покинули територію заводу. Чимало з них потрапили до виправної колонії окупованої росіянами Оленівки, де в ніч проти 29 липня 2022 року, стався вибух в одному з бараків. Що нині відбувається довкола розслідування наймасовішої страти українських військовополонених розповіли рідні захисників та правозахисники під час брифінгу «Злочин без покарання».
Рідні військовослужбовців кажуть, що в них досі немає чіткого переліку з прізвищами військовополонених, які перебували на момент вибуху у бараці. Немає підтверджених даних щодо кількості загиблих та поранених, а також інформації про стан постраждалих. Рідні військовополонених, які об’єднались в ГО «Спільнота Родин Оленівки», оперують такими цифрами: 53 людини загинули, близько 130 – отримали поранення. Інформацію як про близьких, так і саму подію, вони збирають по дрібницях, переважно, зі слів військових, яким вдалось повернутись з полону.
Юристи Української Гельсінської спілки з прав людини з початку літа 2023 року надають правову допомогу родинам військовополонених, які перебували в Оленівці. За словами адвокатки, юристки Центру стратегічних справ Наталії Войнової нині Комітет з прав людини ООН майже не реєструє звернення правників.
– Комітет контролює дотримання Міжнародного пакта про громадянські та політичні права. Документ містить статті про порушення права на життя або заборону катувань чи нелюдського поводження. Щоб подати звернення до Комітету ми проводимо повне вичерпання правового захисту на території країни-агресора: звертаємось до слідчого комітета, ФСБ, МВД, до правоохоронців так званої ДНР, до російського комітету Червоного Хреста. Але нині у Комітеті наші індивідуальні звернення щодо порушень прав військовополонених майже не реєструють, – розповідає Наталія Войнова.
Стосовно теракту в Оленівці три правозахисні організації – УГСПЛ, ГО «Медійна ініціатива за права людини» та ГО «Регіональний центр із прав людини» звернулись до Міжнародної незалежної комісії з розслідування злочинів. Але поки що реакції немає.
Правозахисники об’єднали зусилля для того, щоб за розслідування воєнного злочину взявся Міжнародний кримінальний суд. Аби це відбулось необхідно довести, що національне слідство немає доступу до місця злочину і що до скоєння теракту причетне вище керівництво РФ, яке має імунітет.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube
Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 61 тисячу воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.