«Все потрібно було буквально вигризати у держави»: співзасновник УГСПЛ Євген Захаров

Євген Захаров займається захистом прав людини понад півстоліття. Він був учасником дисидентського руху 1970 – 1980 – х років. У 1992-му став співголовою Харківської правозахисної групи і очолює її до нині. У 2004 році був одним з ініціаторів створення Української Гельсінської спілки з прав людини. У різні роки обирався головою правління УГСПЛ або був його членом. Як правозахисники незалежної України йшли до змін в країні – матеріал в рамках 20-ї річниці створення УГСПЛ.

Політв’язні та шлях до ЄС 

Правління УГСПЛ Євген Захаров очолював перші чотири роки після створення правозахисної організації. На цей «пост» він повернувся у 2012 –му. Це був час реваншу Партії Регіонів. Віктор Янукович таки виборов собі крісло на Банковій і нейтралізував свою опонентку Юлію Тимошенко. Влада намагалась товаришувати з Росією та водночас готувалась поставити підпис під Угодою  про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). 

– На той момент Юлія Тимошенко сиділа в колонії. У 2011 році вона отримала термін у сім років: екс-прем’єрку суд визнав винною у перевищенні влади та службових повноважень. 10 членів її уряду також перебували під слідством. В незалежній Україні з’явились політичні переслідування, чого до того моменту ми, як правозахисники, не фіксували. Тож один із напрямів роботи був захист опозиції. Я також займався цим напрямом. Оприлюднював інформацію щодо цих гучних процесів, зокрема і рішення ЄСПЛ щодо незаконного затримання колишнього міністра МВС Юрія Луценка. 

До речі, в той період ми створили Громадський комітет захисту від  політичних переслідувань та разом з колегами з семи країн написали міжнародний правовий документ, який дав визначення поняттю «політв’язень»: за ним і досі працюють, зокрема, правозахисники у Білорусі та РФ. 

Також з Володимиром Яворським ми впорядковували інформацію про дотримання прав людини в Україні. Це були спільні щорічні звіти, цей проєкт тривав від початку створення УГСПЛ і до 2016 року. Це були такі товстезні книги – відомі видання, які активно брали у роботу посольства. 

Паралельно з тим, як в незалежній Україні з’явились перші політв’язні, відбувався зовсім інший процес. Влада хоч і не приховувала своїх проросійських поглядів, готувалась до асоціації з ЄС. А для цього, згадує правозахисник, потрібно було підтягнути чимало законів. 

– Наші іноземні партнери поставили низку вимог, яким мало відповідати національне законодавство. У Януковича був список, в якому було позначено, що потрібно зробити, прізвище відповідального та дата. І він дуже суворо стежив за тим, аби намічений план вкладався у строки. Якщо призначені відповідальні не встигали вчасно, Янукович міг навіть побити підлеглого. Були і такі випадки. Тому сталось так, що була ухвалена низка важливих прогресивних законів, які вимагав ЄС, але це було швидше формальність. Всі переймались строками, а не якістю цих законів.

В той період в українському законодавстві з’явились Закон «Про інформацію», Закон «Про доступ до інформації», Закон «Про персональні дані», Закон «Про протидію дискримінації». Це були позитивні інтенції. Але, на мою думку, про доступ до інформації та захист персональних даних – геть погані. Тому що по факту країна отримала три нові нормативно-правові документи в інформаційній діяльності і всі вони – не узгоджені між собою, всі вони перебувають у колізії. Що дозволено законом одним, заборонено – іншим. Попри те, що наші правозахисники входили до робочих груп, їхні пропозиції не приймались до розгляду. Всі переймались лише строками. У парламенті ж не вистачало голосів опозиції, аби запобігти ухваленню тих чи інших законопроєктів і відправити їх на доопрацювання.

Кримінально-процесуальний кодекс

У 2012 році в Україні ухвалили новий кримінально-процесуальний кодекс. За ним система працює і сьогодні. За словами Євгена Захарова цьому дню, коли документ був ухвалений, передувала довготривала боротьба. 

– Справа у тому, що зобов’язання ухвалити новий КПК Україна взяла на себе ще у 1995 році, коли вступала до Ради Європи. Уявіть, і це було зроблено лише 13 квітня 2012 року. Цій події передував довгий та складний шлях. 

Справа в тому, що на початку 2000-х років «пропонувався» КПК за редакцією Володимира Мойсика. Протягнути його на голосування намагались шість разів, але правозахисники виступали проти. Після перемоги Помаранчевої революції за розробку нової редакції взялась інша група і виписали нову редакцію кодекса, яка базувалась на прогресивній концепції. Серед його авторів, до речі, був Аркадій Бущенко (у 2012 – 2017 роках обіймав посаду виконавчого директора УГСПЛ). Але за цей документ не проголосували. Хочу зауважити такий момент, що це сталось за прем’єрства Юлії Тимошенко. Вона була авторитарним політиком. І, певно, вважала, що президентське крісло в неї у кишені, тому у 2009 році не винесла проєкт КПК на голосування до Верховної ради. А далі стались вибори 2010 року, Янукович президент і ув’язнення. До речі, якби Тимошенко мала політичну волю і розроблений КПК був ухвалений, ув’язнити Тимошенко регіонали не змогли б. Такий поворот долі. 

Потреба у новому КПК не зникла. Тоді за написання нової редакції взявся Андрій Портнов, який переметнувся від БЮТ (Блок Юлії Тимошенко) до регіоналів. Але у його команди нічого не вийшло. І він, знаючи про те, що вже є виписаний кодекс, звернувся до попередньої команди, взяв їхній КПК та «доопрацював» – зіпсував відсотків на 10, найгірше «виписали» розділ про суд присяжних. Проти виступали прокурори. Але Янукович, скажімо відверто, їх послав і новий КПК ухвалили. Це був недороблений, сирий документ, який вкрай погано сприймали у прокуратурі, за ним не знали як працювати судді. Але, оскільки загалом збереглася прогресивна концепція, КПК тягнув за собою правову систему і мало-помалу недоліки виправлялись і сьогодні ми живемо за цим кодексом.

Практика ЄСПЛ

В той період українці активно позивались до Європейського суду з прав людини. І адвокати УГСПЛ та ХПГ вигравали справи проти України. 

–  95 відсотків рішень ЄСПЛ проти України були за статтею 6 параграф 1 – невиконання рішень суду. Чимало  українців також скаржились на роботу судової системи, на тривалий судовий процес, як цивільний, так і кримінальний, на катування, відсутність ефективного розслідування катувань, поганого поводження та загибель людей. 

Складно порахувати загальну суму відшкодувань, яку наші правозахисники «вибороли» в ЄСПЛ. Іноді суми були колосальні, особливо, коли йшлось про захист права власності, коли держава незаконно позбавляла майна юридичні особи. Одного разу ми виграли таку справу: Україна мала сплатити компенсацію компанії, яка перевищувала весь бюджет країни того року. 

Є одна справа, до речі, якою я пишаюсь. Ми з Аркадієм Бущенко «пробили» Верховний Суд. Мова йшла про справу у ЄСПЛ Яременко проти України: житомирянина засудили до довічного ув’язнення за вбивство двох таксистів. Справа в тому, що одного водія він дійсно вбив, а у вбивстві другого зізнався під час катувань. Обвинувачуваний звернувся до ЄСПЛ. Якщо судді визнають докази недопустимими, то заявник виграє і вирок всіх національних інстанцій  має бути скасований. Стосовно Яременко ж сталось наступне: ЄСПЛ визнав докази вини щодо вбивства одного з водіїв недопустимими, на що Верховний Суд прибрав ці докази з вироку, а саме рішення залишив у силі, чим ще раз порушив законодавство. Це був безпрецедентний випадок! Ми з Бущенко почали висвітлювати цю справу і, без єдиної зустрічі, лише через публічну дискусію, домоглись справедливості. Вирок по другому вбивству, яке обвинувачуваний не вчиняв, скасували і пожиттєвий термін замінили. Це була революція. Після цієї справи не один засуджений в Україні пожиттєво за те, у чому зізнався під тортурами, вийшов на волю при житті. 

Займаючись правозахистом понад 50 років, хочу сказати: для того, аби досягти результатів потрібно дуже багато і дуже довго працювати. Це не якийсь одноразовий крок після якого настає результат. Це швидше процес. Шлях до мети та змін може розтягнутись на роки.  

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber