Впровадження освітніх стандартів держави-агресора: відповідальність за колабораціонізм - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Впровадження освітніх стандартів держави-агресора: відповідальність за колабораціонізм

Новина

Які дії вважаються такими, що сприяють впровадженню стандартів освіти держави-агресора, у тому числі і з огляду на судову практику національних судів — проаналізували помічник судді Верховного Суду Наталія Милюхіна та керівниця освітнього департаменту УГСПЛ Олександра Козорог. 

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації внесло свої корективи як в життя пересічних людей, так і в кримінальне законодавство, оскільки останнє потребувало змін, що враховують виклики та відповідають запитам на справедливість від суспільства. 

Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу України, і з 15 березня 2022 року набрали чинності положення ст. 111-1 КК, що передбачають кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність. Проте ця стаття КК містить широкі визначення складів кримінального правопорушення, через що фактично до кримінальної відповідальності за ст. 111-1 КК можна притягнути будь-яку особу, яка залишилася і тривалий час перебуває на окупованій території.

Третя частина цієї статті КК передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави агресора. Впровадження стандартів освіти є системним процесом, що охоплює розробку навчально-методичного забезпечення, зокрема навчальних програм, базових навчальних планів, створення навчального контенту (підручників, посібників, робочих зошитів), підготовку педагогічного персоналу для реалізації стандартів освіти, організацію навчального процесу тощо.

Правові ризики, пов’язані з безумовним притягненням до відповідальності всіх осіб, відповідальних за впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти на окупованих територіях проаналізували помічник судді Верховного Суду Наталія Милюхіна та керівниця освітнього департаменту УГСПЛ Олександра Козорог. 

Аналіз підходів до застосування санкції, передбаченої ч. 3 ст. 111-1 КК України, потребує, в першу чергу, з’ясування таких питань: 

  • що собою являють стандарти освіти держави-агресора; 
  • яке смислове значення поняття «впровадження»; 
  • які дії вважаються такими, що сприяють впровадженню стандартів освіти держави-агресора, у тому числі і з огляду на судову практику національних судів.

Авторки дослідили, в чому полягає впровадження стандартів освіти Російської Федерації на окупованих територіях. Зокрема у дослідженні розкрили такі моменти:

  1. Стандарти освіти РФ: Визначення і структура російських освітніх стандартів, їхній вплив на виховний та освітній процес у школах на окупованих територіях.
  2. Суспільна небезпека: Дії щодо впровадження стандартів освіти Росії на окупованих територіях розглядаються як загроза національній безпеці України.
  3. Судова практика: Аналіз рішень українських судів щодо осіб, які були причетні до організації освітньої діяльності за стандартами держави-агресора.

Станом на 30 квітня 2024 року згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень місцевими судами України було постановлено 41 вирок у кримінальних провадженнях, в яких особи обвинувачувались у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора.

Переважна більшість цих вироків стосується осіб, які очолювали заклади освіти при окупаційній владі чи обіймали посади в органах окупаційної влади (зокрема у відділах освіти, управліннях освіти), діяльність на яких була спрямована на організацію роботи закладів освіти.

Через стандарти освіти РФ дітям на окупованих територіях України нав’язується російська ідентичність шляхом проведення виховних заходів та викорінення всього, що має стосунок до української історії, культури та національної ідентичності.

За результатами аналізу постановлених вироків можна виділити такі дії, які суди визнавали такими, що спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора.
  • діяльність з підбору кадрів професорсько-викладацького, вчительського та технічного складу, укладання з ними трудових договорів та видання наказів про їх призначення;
  • затвердження надбавок та виплата заробітної плати працівникам навчального закладу в національній валюті держави-агресора;
  • складання табелів обліку робочого часу працівників;
  • проведення нарад з педагогічним та технічним складом з метою організації навчального процесу відповідно до стандартів держави-агресора;
  • організація та направлення педагогічних працівників на курси підвищення кваліфікації на територію держави-агресора;
  • та інші.

Наразі до кримінальної відповідальності за впровадження стандартів освіти держави-агресора, в першу чергу, притягаються саме керівники навчальних закладів або особи, які обіймали посади в т. зв. відділах/управліннях освіти, створених окупаційною владою. Щодо вчителів, за окремими винятками, такі вироки відсутні. Разом з тим, фактично, всі педагогічні працівники та інші особи, причетні до організації діяльності навчальних закладів на тимчасово окупованих Російською Федерацією українських територіях після 15 березня 2022 р., які є громадянами України, можуть бути обвинувачені у впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти відповідно до ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Детальніше читайте в матеріалі:


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube | Viber

Ця публікація/візуальний матеріал зроблений завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через USAID Ukraine – USAID Україна. Зміст публікації є виключною відповідальністю УГСПЛ і не обов’язково відображає погляди USAID –  Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.