Шевченківський районний суд міста Києва заборонив проведення 1 травня у центрі Києва масових акцій, запланованих блоком „Наша Україна”, Прогресивною соціалістичною партією, Комуністичною партією робочих та селян, Союзом анархістів, київськими комітетами комуністичної та Соціалістичної партії, передають Українські новини. Напередодні Галицький районний суд заборонив проводити демонстрації у центрі міста Львова. Дані заборони є відвертим нехтуванням права людини на свободу мирних зборів.

Шевченківський суд аргументував своє рішення, посилаючись на частину другу статті 39 Конституції, відповідно до якої, суд може обмежити право на мирні збори „відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку і з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей”.

Отже суд діяв все таки не відповідно до Конституції, бо, як бачимо, обмежити дане право особи можна не просто в судовому порядку, а виключно на підставі закону. На сьогодні такого закону просто не існує. Влада користується правовими актами, що діють з радянських часів і які були підкореговані Конституційним судом України або просто рішеннями місцевих органів влади. Проте самого закону не існує. Більше того, влада фактично заблокувала прийняття такого закону.

Тепер же з’явилося три законопроекти, два з яких є не конституційними та порушують міжнародні стандарти з прав людини.

Отже, суд порушив процесуальні гарантії реалізації основних прав передбачених Конституцією України.

Але на цьому не вичерпується незаконність цього рішення. Бо суд аргументував відмову на підставі  „голослівних” тверджень влади про те, що ці акції призведуть до порушень громадського порядку.

Згадані організації хотіли провести масові акції на Арсенальній, Михайлівській, Бессарабській, Поштовій та Європейській площах, Майдані Незалежності, пройти пішки по вулицям Володимирській, Трьохсвятительській, Грушевського, Січневого повстання, Хрещатику, бульвару Шевченко та Володимирському спуску. За попередніми даними організаторів у акції мало взяти участь до 180 тисяч чоловік.

За словами представників Київської міської адміністрації, така кількість прихильників різних політичних партій, що зберуться в одних й тих же місцях і в той же самий час, може викликати масові безпорядки в центрі столиці. Також дані заходи можуть завадити проведенню серії культурних та спортивних заходів, а також може спричинити незручності відпочиваючим. Представники влади намагалися змінити маршрути, проте партії не погодилися.

Саме тому напрошується висновок про абсолютну безпідставність тверджень про масові безпорядки. Вони не підтвердженні жодними фактами і ґрунтуються на загальних твердженнях, які виникають при будь-якому зібрані великої кількості людей в одному місці та в один і той же час. Тобто потенційно такі загрози існують завжди. І тому такі голослівні твердження не можуть бути підставою для обмеження права на мирні збори. Бо по-іншому, чому влада не забороняла травневі демонстрації протягом минулих 80-ти років, хоча і людей здається було на них більше?

Схожа ситуація і у Львові. Там комуністам постійно пропонують проводити свої акції на краю міста.

Але який сенс проводити демонстрації на краю міста, де тебе ніхто не бачить? Зміст права на мирні збори якраз полягає у публічному, в місцях найбільшого скупчення людей, вираженні своїх поглядів. І саме в такому сенсі існує це право людини, яке намагається відібрати у громадян влада.

Слід додати, що мова йде про вихідний день, коли зазвичай в цих містах в центрі міста зупинено рух транспорту, тобто ці акції ніяким чином не створюють додаткових „незручностей”.

Дані заборони, як на мене, повністю суперечать духу і букві Конституції України, статті 11 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.

У світлі останнього слід зазначити, що влада має позитивний обов’язок щодо забезпечення права на мирні збори, зокрема, у забезпеченні належного правопорядку. Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях підтвердив цей обов’язок і неодноразово зазначав, що обмеження права на мирні збори можливе тільки у разі наявності безсумнівної, прямої та невідворотної загрози громадському порядку.

Цими днями у Варшаві відбувається Всесвітній економічний форум, під час якого проходять масові акції антиглобалістів. Дії останніх практично завжди призводять до руйнації всього навколо: магазинів, машин тощо. Проте у жодній країні такі демонстрації не забороняють, а здійснюють ретельні приготування до таких подій і намагаються зробити усе можливе для забезпечення порядку. Саме в таких діях визначається, чи поважає країна права людини та основні свободи і чи живе вона демократичними стандартами.

Володимир Яворський,

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій