Війна з бюрократією: через суб’єктивний підхід до встановлення групи інвалідності ветерани змушені щороку доводити, що отримали серйозні ушкодження

До 2014 року Богдан Кириченко жив у Донецькій області. Після початку збройної агресії РФ він разом з дружиною переїхав до Дніпра та пішов на фронт добровольцем – у батальйон «Донбас». Розвідгрупа, у складі якої був Богдан, підірвалась на російській міні – два командира загинули, четверо бійців було поранено. Окрім закритої черепно-мозкової травми та осколкових поранень Богдан отримав ще й сильну контузію. Згодом Кириченко отримав ІІІ-ю групу інвалідності.

«Але щороку її треба підтверджувати, – говорить ветеран. – А цей процес дуже довгий та емоційно складний – потрібно щоразу звертатися до установ, збирати необхідний пакет документів, а також двічі на рік перебувати на стаціонарному лікуванні. Йдеш підтверджувати інвалідність – як у бій», – говорить Кириченко. Він зазначає,  що є лікарі, які не орієнтуються, які дослідження можна призначати, а які – ні. «Нещодавно мене направили на МРТ, хоча це для мене протипоказано через осколкові поранення», – пояснює він.

Через такі складнощі та враховуючи діагноз й ступінь ускладнень Богдан Кириченко вирішив попросити, аби група інвалідності була без зазначення строку повторного огляду, тобто безстроково. А відтак у вересні 2020 року звернувся до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) із відповідною заявою. «Розумію, що вона розглядає кожен випадок окремо, і є багато зловживань з інвалідностями, але це не привід ставитися так до усіх. Або нехай закон працює для всіх, або має бути скасований», – коментує Кириченко.

Варто зазначити, що нині законодавством передбачено, що безстроково інвалідність встановлюється тільки у разі наявності невиліковної хвороби або повної втрати функцій органів. Саме такий випадок у Богдана – переконана Віталія Серебрянська, юристка УГСПЛ та Правозахисної групи «СІЧ». Вона розповідає, що Богдан Кириченко отримав від МСЕК відмову, і йому нічого не залишалося, аніж звертатися до суду.

«Нині питання отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцем, який отримав поранення під час участі в АТО, ще й безстроково, дуже гостре: численні військовослужбовці скаржаться, що вони змушені доводити отримання травм та поранень щороку. До того ж, комісія виносить рішення доволі суб’єктивно. Приміром, у випадку Богдана її члени вважають, що здоров’я Богдана колись відновиться, тому й надавали інвалідність спочатку зі строком в один рік, а згодом – три роки», – говорить правниця.

Серебрянська допомогла скласти заяву до суду. У ній посилається на те, що інвалідність Богдан отримав давно, щороку проходить комісію, але його стан не покращується. І це доводять медичні документи. Крім того, та реабілітація, яку він проходить не дієва. Функції організму не можуть виконуватися на 100%.

«Судова практика у цьому питанні різна. Причина – суб’єктивний підхід до встановлення групи інвалідності і строків. Якби існував певний затверджений перелік хвороб і відповідно до них строки або безстроковість, було б простіше. І цей перелік має ґрунтуватися на медичних дослідженнях, висновках медиків-спеціалістів, не зацікавлених в конкретній справі або особі», – переконана юристка УГСПЛ та Правозахисної групи «СІЧ».

Що ж до справи Богдана Кириченко – нині вона у суді, ветеран та юристка очікують на рішення.