Публікація

Віталія Лебідь, УГСПЛ: «Нарешті недієздатні люди будуть мати доступ до правосуддя»

Юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ Віталія Лебідь розповіла в ефірі Громадського радіо які законодавчі зміни поліпшать життя людей, визнаних психічно хворими

Майже 4% населення України перебуває під наглядом лікарів-психіатрів. Хоча фахівці говорять, що насправді таких більше. При цьому Україна залишалась однією з небагатьох країн, де люди, позбавлені дієздатності, не мали доступу до правосуддя. Як змінилась ця ситуація?

Юрист УГСПЛ Віталія Лебідь

Тетяна Курманова: Ми вже неодноразово говорили, що в Україні давно не могли прийняти закон про психіатричну допомогу. Що зараз відбулося і яке законодавство регулює ці питання?

Віталія Лебідь: Нещодавно були прийняті важливі законодавчі зміни. Перш за все — законопроект Про внесення змін до закону Про психіатричну допомогу, яким внесено зміни в цей закон, Кримінальний процесуальний кодекс і прийняття нового Цивільного процесуального кодексу, який значно покращує ситуацію з процедурою позбавлення особи дієздатності.

Важлива зміна, яку варто відмітити, що наразі є обов’язковою участь такої особи в судовому засіданні, під час якого вирішується питання про позбавлення особи дієздатності.

Тетяна Курманова: Раніше суд відбувався без участі людини і міг визнати особу недієздатною.

Віталія Лебідь: Так. Тут цікаво звернути увагу на статистику. Нещодавно громадська організація Права людини провела аналіз за 2016 рік про кількість таких рішень в місті Києві. За 2016 рік була розглянута 281 справа і лише в двох випадках була присутня особа, щодо якої вирішувалось це питання.

Тетяна Курманова: Давайте ще опишемо те, в якій ситуації опинились ці люди. Іноді лікарі або судді зловживали такою можливістю, людина, іноді здорова, опинялася в закритому закладі і не могла самостійно вийти звідти.

Віталія Лебідь: По-перше, особа була позбавлена доступу до суду – не могла звернутися та ініціювати питання щодо того, чи правомірно її позбавили дієздатності, чи не відбулось покращення її стану здоров’я.

По-друге, позбавляли цивільної дієздатності на невизначений термін – до кінця життя фактично особа була приречена. Тепер особа може бути позбавлена дієздатності максимум на два роки. Тобто встановлюється термін дії судового рішення про позбавлення дієздатності. Потім опікуни чи відповідний заклад може звертатися з повторним клопотанням про продовження, але дуже важливо, що встановлюється такий контроль для відслідковування, чи не відбулось покращення, бо бувають випадки, коли особа одужує.

Важлива зміна, що забезпечений доступ таких осіб до суду. Вони можуть в будь-який період часу звертатися до суду з заявою і питанням про поновлення їхньої цивільної дієздатності і скасування відповідного рішення суду.

Це основні зміни по Цивільному процесуальному кодексу. Якщо говорити про законопроект №4449, який з 10 червня 2018 буде введений в дію, тут найголовніша зміна, що створено умови для максимальної участі особи з психічними розладами в прийнятті рішень, які їх стосуються.

До внесення цих змін особа була фактично позбавлена прийняття будь-яких рішень, врахування її згоди чи бажання, що має важливий наслідок для її життя. Поміщення в психіатричний заклад, госпіталізація, лікування — все це вирішував виключно опікун. Відтепер обов’язкова згода. Якщо вона неможлива (існують різні стадії психіатричних розладів), то повинен існувати контроль. Відповідно до змін — орган опіки і піклування або суд. Тобто якщо особа визнана судом недієздатною, потребує госпіталізації, то вона відбувається за згодою цієї особи. У випадку неможливості висловити згоду усно чи письмово – це рішення приймає орган опіки піклування. Протягом 24 годин опікун зобов’язаний звернутися і за рішенням таких органів приймається рішення про госпіталізацію. Протягом 48 годин із часу госпіталізації ця особа підлягає огляду комісією лікарів-психіатрів, які вирішують питання про необхідність подальшої госпіталізації і перебування особи в такому закладі.

Тетяна Курманова: А незалежна експертиза можлива?

Віталія Лебідь: Дане питання прописане стосовно осіб щодо яких застосовуються примусові заходи медичного лікування. Це трохи інша процедура. Ці зміни стосуються Кримінального процесуального кодексу. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (злочин) в стані психічного розладу вважається неосудною і не повинна нести покарання за скоєний злочин. Але в такому випадку суд щодо неї повинен застосувати примусові заходи медичного лікування, направлені на покращення її психічного стану здоров’я. І такі заходи максимум можуть тривати шість з місяців із подальшим переглядом. У цьому випадку теж встановлені значні зміни, а саме – тепер ця особа може самостійно звертатися до суду з питанням припинення чи зміни таких заходів. Раніше доля цієї особи залежала виключно від адміністрації закладу, в якому вона перебуває, самостійно вона не могла звернутися до суду.

На практиці ми стикалися з численними випадками, коли такі особи були приречені, бо лікарі бездіяли, не звертались до суду. Хоча по факту підстави для її утримування в закладі зникали, вона самостійно не могла ініціювати це питання перед судом.

Ці питання вирішуються на підставі експертизи. І ми часто стикалися з випадками, коли експертизи проводились не на належному рівні. В такому випадку суд повинен був або призначити іншу експертизу, або ж особа повинна мати право за її бажанням обрати ту експертну установу, якій вона довіряє. І цим законопроектом теж прописані зміни, що особа має право звернутися до будь-якої незалежної експертної установи. Більш того — там прописано, що адміністрація установи, де вона перебуває, повинна сприяти проведенню такої експертизи цій особі в закладі, де вона перебуває.

Джерело: Громадське радіо
Скорочену текстову версію підготувала Катерина Халецька

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування