Нещодавно УГСПЛ писала про компенсацію за зруйноване в ході збройного конфлікту майно, отримати яку навіть після рішення суду фактично неможливо –  казначейство надсилає відмову за відмовою. Та, на жаль, таку ж перспективу в Україні мають і ті, хто залишився проживати поблизу лінії розмежування та досі потерпає від обстрілів. Вони (начебто) мають право на досудову компенсацію за зруйноване/пошкоджене майно до 300 тисяч гривень. Та скористатися оновленою у 2019 році Постановою № 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання», через рік після внесення до неї цих важливих змін не можуть.

Наприкінці червня цього року у подвір’я мешканців смт. Північне, що поблизу Торецька, влучила протитанкова керована ракета (ПТРК). Вибух пошкодив будинок та господарчі споруди біля нього, господар частково втратив слух. Злочин задокументували правоохоронці та правозахисники.

За 2 місяці оселю місцевими силами привели до ладу. Вікна у будинку засклили за рахунок військово-цивільної адміністрації (ВЦА) Торецька, нові вхідні двері допомогли встановити у гуманітарній місії «Пролісок». А допомоги від держави поки так і не отримали.

У прифронтовій зоні подібні ситуації є не поодинокими і передбачають виникнення певних зобов’язань з боку України. Та виконати їх не можливо, адже досі в державі немає механізму надання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно, який би діяв.

Ще 10 липня 2019 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. №947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання». Ці зміни передбачили можливість отримання компенсації за житло, зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

Питання компенсації за завдану шкоду, згідно з Постановою, виходить із положень Кодексу цивільного захисту України. Він передбачає види допомоги, які надаються державою особам, що постраждали від надзвичайної ситуації.

Недоліком вказаної Постанови є те, що був ухвалений не окремий нормативно-правовий акт щодо питання відшкодування шкоди з чітко визначеними процедурами, а внесені зміни до вже існуючої постанови. Також у документі зробили «прив’язку» до території. Тобто без суду компенсацію у розмірі до 300 тисяч гривень можуть отримати лише особи, які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання. А переселенці (внутрішньо переміщені особи), які виїхали за межі населеного пункту, не підпадають під дію зазначеного Порядку.

Крім того, обмеження максимальної суми компенсації 300 тисячами гривень звужує законні права постраждалих. Вони так само передбачені згаданим вище Кодексом цивільного захисту, який має вищу юридичну силу, і не містить жодних граничних обмежень цієї суми.

У постанові визначено, що для отримання вказаної компенсації постраждала особа має надати, зокрема, заяву, довідку про встановлення статусу особи, яка постраждала від надзвичайної ситуації, акт обстеження. Але зібрати пакет документів неможливо – державою і досі не затверджено форму акту обстеження та порядок створення комісій з розгляду заяв щодо надання компенсації.

Юридичну допомогу господарям подвір’я, на яке потрапила ПТРК, надають представники приймальні УГСПЛ у м. Торецьк. Та коли вони звернулись до місцевої ВЦА з питанням відшкодування шкоди, завданої внаслідок обстрілу, відповідь адміністрації була цілком передбачуваною – надати компенсацію неможливо – відсутній адміністративний (досудовий) механізм компенсації за зруйноване/пошкоджене майно.

Неврегульованість у національному законодавстві питання щодо відшкодування власникові шкоди, заподіяної його житлу, на сьогодні спричиняє ситуацію, коли Україна не виконує свій позитивний обов’язок захисту права власності. Того самого права, яке захищається Європейською конвенцією з прав людини та гарантується ст. 41 Конституції України.

У свою чергу, правозахисники розуміють, що внаслідок такої правової невизначеності постраждалі люди можуть бути взагалі залишені без справедливої компенсації за пошкоджене майно. Тож наразі готують звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та відповідний позов до суду про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті вчинення терористичного акту.

Нині, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, понад 50 тисяч будинків цивільного населення пошкоджені по обидва боки лінії зіткнення. За кожен такий випадок власники мають отримати відшкодування, але зараз, на 7 році російсько-української війни, фактично не працюють ні досудові, ні судові механізми отримання компенсацій.

Попри патовість ситуації, правозахисники закликають людей, чиє майно пошкоджене або зруйноване, звертатися до судів з позовами задля відшкодування завданої їм шкоди. Раніше УГСПЛ розробила покрокову інструкцію для отримання компенсації за зруйноване майно в зоні АТО/ООС.

Також на початку 2020 року правозахисники оприлюднила звіт «Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту». У публікації експерти проаналізували існуючі механізми отримання компенсації за зруйноване майно, діючий механізм відновлення права власності, а також наявну судову практику національних судів у справах щодо отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно та практики ЄСПЛ в аналогічних міжнародних збройних конфліктах.

Захист прав мешканців Донецької та Луганської областей, що знаходиться у безпосередній близькості від зони бойових дій, здійснюється УГСПЛ в рамках Програми USAID «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine