У листопаді 2022 року 94 держави члени ООН ухвалили резолюцію, у якій засудили російську агресію і передбачили створення глобального компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих Україні. Вже у квітні 2024-го запрацював Реєстр збитків: на даний момент у ньому приймаються заяви за однією категорією – це пошкодження або знищення житла. Перспективи відшкодування потерпілим та які проблеми українці можуть зустріти на цьому шляху – ці питання обговорювали учасники конференції «На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні». 

Створення Реєстру збитків – це лише перший компонент глобального компенсаційного механізму постраждалим від російської агресії. На даний момент до Реєстру вже приєднались 43 країни: це члени ЄС, США, Канада та Японія. Українська влада сподівається, що загалом членами стануть всі 94 країни, які ухвалили Резолюцію A/RES/ES-11/5 «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України».

Очікується, що Реєстр працюватиме з понад сорока категоріями збитків. Поки що заяви приймаються за однією – це пошкодження та знищення житла. 

– Наразі ми розробляємо правила і форми заяв щодо інших категорій збитків, зокрема, найближчим часом в Гаазі розглядатимемо такі, як смерть близького родича, зникнення безвісти близького родича, руйнування/пошкодження нежитлового майна, руйнування/пошкодження критичної інфраструктури, вимушене внутрішнє переміщення. Ми обрали їх як пріоритетні, враховуючи величезну кількість завданих збитків. Але маємо ще дуже багато питань. Наприклад, зараз комнада працює над тим, чи можуть бути у подальшому відкриті такі неоднозначні категорії, як, наприклад, втрата людського капіталу,  – розповіла член правління Реєстру збитків для України Юлія Кирпа. 

Експерти визнають, що на початку роботи Реєстру подати до нього заяви навіть в межах однієї категорії може обмежене коло постраждалих. 

– Це не означає, що інші постраждалі не зможуть отримати компенсацію. Ні. Це було зроблено для того, щоб швидко запустити Реєстр. Зараз ми працюємо над нормативними актами, щоб поступово розширювати коло: українці матимуть змогу подавати заяви через представників, а не особисто, це робитимуть і ті, хто мають старі документи на майно, або коли немає комісійного обстеження. Але хочу підкреслити такий момент. Чомусь наші громадяни думають, якщо вони подались в національний реєстр пошкодженого майна, то автоматично вони вже зареєстровані у міжнародному. Ні, це так не працює. Потрібно подавати заявку і в міжнародний, а вже у нього підтягнеться інформація з української бази, – наголосив директор департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України Захар Тропін. 

Компенсаційна комісія та фонд відшкодування

Реєстр – це лише перший крок. Нині за словами члена правління Реєстру збитків для України Юлії Кирпи команда розробила проєкт міжнародного інструменту про компенсаційну комісію і він обговорюється на рівні держав, які найвірогідніше стануть партнерами. 

– Варто підкреслити, що компенсаційна комісія – це не суд, вона не буде присуджувати збитки. Для розуміння правової природи цього органу треба пам’ятати, що це не судове провадження. Компенсаційна комісія буде займатись тим, щоб встановити розмір заподіяної шкоди. І діяльність цієї структури не матиме сенсу, якщо не буде створено фонду відшкодування – нині це найкритичніше питання, – підкреслив Тропін. 

Експерти не приховують: українська сторона і партнери не можуть узгодити як питання, з яких джерел наповнюватиметься майбутній фонд відшкодування, так і те, на що в першу чергу спрямовувати кошти. Іноземці вважають, що в першу чергу необхідно фінансувати сили оборони, а вже потім, після перемоги, фінансувати відбудову. У перемовинах українці намагаються пояснити, що відновлення житла та інфраструктури – вкрай важливі. 

– Із того, що партнери обіцяли Україні – це 5,5 мільйонів доларів конфіскованих у США у олігарха Костянтина Малофєєва. Також, начебто, є рішення про передачу 2,8 мільярдів євро від заморожених російських доходів у ЄС. Все решта, що ми бачили у ЗМІ, – під питанням: яхти стоять арештовані, АН – 124 стоїть у Торонто і нині у судах оспорюється його статус. Тобто на даний момент найімовірніше, що головним джерелом наповнення компенсаційного фонду будуть заморожені суверенні активи центробанку РФ  – це приблизно 300 – 350 мільярдів доларів за різними оцінками. Вважаю, що ми лише на початку шляху щодо передачі коштів для реального відшкодування і компенсацій постраждалим. І передача конфіскованих активів – це буде світовий прецедент. Досі у міжнародній практиці не було такого, раніше кошти виплачувались лише після капітуляції або визнання програшу, –  наголосив віцепрезидент Асоціації правників України Іван Городиський. 

– Питання передачі активів не в юридичній концепції, не у відсутності законодавчої бази або рамки для таких дій. Наразі питання лише у політичній волі. Все інше уже є, – зауважила член правління Реєстру збитків для України Юлія Кирпа.

Збитки до 24 лютого, моральна шкода та завищені очікування: проблеми з якими стикаються українці 

Одне з проблемних питань стосовно відшкодування збитків – це те, що іноземці «визнають» шкоду, заподіяну лише після повномасштабного вторгнення РФ, тобто після 24 лютого 2022 року. Проте, говорять експерти, є багато українців, які постраждали від збройної агресії армії РФ, хоч і гібридної, ще з 2014 року. 

І ще один момент – це відшкодування моральної шкоди. Експерти ГО «Інститут законодавчих ідей» проаналізували відповідну практику, як в Україні, так і за кордоном. 

– У 2022 році українці отримали змогу звертатись до судів з позовами проти РФ щодо відшкодування. І ми помітили, що найчастіше мова йшла про моральну шкоду. Думаю тому, що у суспільстві побутує думка, що її не потрібно доводити. Тобто, можна прийти у суд, сказати, що от я постраждав і хочу, наприклад, 100 тисяч гривень. Але так насправді не відбувається. З точки зору права необхідно довести яке право людини було порушене. Вторгнення і російська агресія – це порушення територіальної цілісності держави, а не конкретного громадянина. Також потрібно пам’ятати, що моральна шкода – часто супутня до інших видів шкоди, яку може заподіяти агресор, –  розповів експерт-аналітик ГО «Інститут законодавчих ідей» Богдан Карнаух. 

За його словами, на практиці не кожен біль та страждання є юридично значущими, а відтак і тими, що підлягають компенсації. 

Також юристи застерігають українців від надмірних очікувань. Як приклад, наводять практику відшкодування Іраку після того, як він вторгся і анексував Кувейт у серпні 1990-го року: за 31 рік «виплат» була задоволена лише половина поданих заяв від постраждалих, а якщо говорити про загальну суму відшкодувань, то виплачені були лише 15% від неї. 

– Ми бачимо, як у суспільства виникає певна втома та розчарування від того, що будь-які юридичні інструменти працюють не так швидко і ефективно, як хотілось би. Це зрозуміло, адже українці живуть третій рік в умовах повномасштабного вторгнення. Але потрібно чітко розуміти: попри те, що ніхто не дає чіткого визначення, коли надійдуть компенсації, заяви на відшкодування подавати необхідно. Механізм – обов’язково спрацює, тому що він – це і тест на спроможність міжнародного права і міжнародної спільноти бути ефективною, – зазначила голова київського офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова. 

Конференція «На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні», яку організувала  Українська Гельсінська спілка з прав людини, стала підсумком Програми «Права людини в дії», що впроваджується УГСПЛ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Читати також: На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні. Конференція УГСПЛ