Відновний підхід та шкільна медіація: інструменти для подолання булінгу
Вимушено переміщені діти особливо вразливі, оскільки нерідко мають досвід прямої загрози життю та небезпеки в умовах воєнних дій. Через бойові дії вони змушені не просто залишати свої домівки, а й рутину: навчання, гуртки, зустрічі з друзями дитинства. Громадська приймальня УГСПЛ у Рівному провела дослідження «Протидія та захист від булінгу щодо дітей ВПО на Рівненщині». Під час цієї активності аналітикиня Мирослава Клічук поспілкувалася з практичною психологинею Рівненського ліцею «Український» та ліцею № 2 Світланою Баранюк. Експертка розповіла які практики освітяни можуть використовувати, аби запобігти булінгу та вирішувати конфліктні ситуації.
У новому середовищі діти ВПО можуть зазнавати остракізму – тобто різкого несприйняття, осуду, відторгнення й навіть презирства від вже сформованої спільноти у школі, класі чи загалом громаді, до якої потрапляють. Іноді адаптація до нових умов потребує тривалого часу. Тому дуже важливо, аби адміністрації освітніх і позашкільних закладів уважно вивчали саме цей аспект взаємовідносин між дітьми, батьками, педагогічним колективом і застосовували різноманітні практики налагодження взаєморозуміння і поваги.
Світлана Баранюк, окрім роботи в освітніх закладах, також керує міським консультативним пунктом з впровадження відновних практик у закладах освіти, виступає тренеркою підлітків-медіаторів й кураторкою роботи шкільних служб порозуміння Рівного.
Програма «Шкільна медіація»
Шкільна медіація – метод вирішення конфліктів у школі ненасильницьким шляхом, з допомогою переговорів, до яких залучається нейтральний та неупереджений посередник – медіатор. Цей метод є одним із заходів реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі.
Шкільна медіація застосовує відновний підхід до вирішення конфліктів, який базується на демократичних цінностях: повазі, рівності, толерантності, довірі, сприяє розвитку відповідальності, комунікативних компетентностей, вчить учасників конфліктних ситуацій розуміти їх причини та наслідки. Школярі опановують навички, якими має володіти медіатор, створюються шкільні служби порозуміння.
Значний досвід впровадження шкільної медіації в українських закладах середньої освіти мають Громадська організація «Поруч» та Громадська організація «Інститут миру та порозуміння».
У 2023-2024 навчальному році у Рівненській громаді програма впроваджувалася у 7 закладах освіти Рівного, а у 4 із них діяли Шкільні служби порозуміння.
Наше завдання – показати, що конфлікт не є чимось негативним. Конфлікт – це швидше про розширення життєвого досвіду. От ми
з дітьми над цим працюємо. Починаємо з того, що презентуємо, що у нашій школі буде працювати така служба порозуміння, тому за потребою – звертайтеся, – психологиня Світлана Баранюк.
Презентація роботи служби порозуміння відбувається на початку навчального року для всіх учнів навчального закладу. Впродовж року в рамках цієї ініціативи втілюються такі активності, як тренінги, практикуми на тему конфліктів та їх подолання, виставки тематичних творчих робіт, проводяться Кола та медіаційні зустрічі.
Починаючи з сьомого класу учні можуть стати медіаторами. Навчання медіаторів складається з основного тренінгу (як правило триденного) та майстер-класів, які відбуваються 2-3 рази протягом навчального року. Психологи закладів, які займаються впровадженням таких підходів, збираються щомісяця.
Нині у рівненському ліцеї № 12 працює 3 медіатори-учні, у ліцеї № 25 – 2, у ліцеї № 2 – 1, у ліцеї «Український» – 6. Всі вони – учні 8 та 9 класів. Всі ці діти – сертифіковані медіатори. За словами Світлани Баранюк досвідом зацікавився соціальний педагог Острозького військового ліцею, тож, як наслідок, у закладі запрацювала служба порозуміння.
Як працює відновний підхід?
Відновний підхід передбачає 2 методи роботи:
- Коло спілкування, яке різниться. Це може бути коло цінностей, тематичне, проблемне, зцілення, подяки тощо;
- власне сама медіаційна зустріч, коли діти на добровільних засадах погоджуються обговорити певну ситуацію за участі посередника.
Відновний підхід базується на чотирьох принципах: добровільності, нейтральності, конфіденційності, розподілі відповідальності між усіма учасниками освітнього процесу.
Світлана Баранюк зазначила, що більшість психологів закладів освіти Рівного навчені працювати із використанням відновного підходу. Зокрема, вони застосовують його під час консультування дітей, які конфліктують між собою. У 4 закладах відновні підходи впроваджують не лише психологи, але й підготовлені діти-медіатори, там створені Шкільні служби порозуміння.
Як побудована техніка Кола?
У своїй практиці психологи використовують техніку Кола, коли всі учасники сідають колом і на принципах рівноправності та взаємоповаги обговорюють певну ситуацію, передаючи з рук в руки символічний предмет, що «дає право говорити». Найпершим у будь-якому колективі проводять Коло цінностей, адже це зближує людей. Це певний меморандум і «правила взаємодії». Під час Кола учасникам пропонують згадати важливу для них людину та назвати притаманну їй якість, яку вони вважають найважливішою. Так формується список цінностей, який є важливим для учасників колективу.
За словами психологині, у 6 класі серед дітей люблять проводити тематичне коло «Краса мого імені», під час якого розповідають значення та історію свого імені. Оскільки класи великі – до 36 дітей, то учнів у класі об’єднують у дві підгрупи, аби кожен міг висловитися. Можливостей застосування техніки Кола чимало. Наприклад, використовувати її можна тоді, коли є потреба ухвалити колективне рішення.
У освітньому закладі Кола проводять не лише серед дітей, але й серед вчителів та батьків. Зокрема, у 5 класі, коли діти приходять на навчання в ліцей «Український» із різних закладів освіти: відповідно, як діти, так і їхні батьки незнайомі між собою. На перших зборах відбувається Коло цінностей, коли дорослі розповідають про свою дитину і ту її якість, яку хотіли б виокремити. За словами психологині, батькам необхідно підкреслити саме позитивну якість. Так вони зможуть побачити, що їхня дитина потрапила у коло, колектив, хороших людей. Проблемні Кола проводять тоді, коли виникають ситуації, пов’язані знасильницькими діями чи конфліктами. На них запрошують батьків, дітей, класного керівника, заступника з виховної роботи. Кожен учасник може висловити свою точку зору і, згодом, відбувається ухвалення спільного рішення. У практиці психологині впродовж навчального року відбувається щонайменше 2 проблемних кола.
Додаткові інструменти
Тренінги та ігри – це ті інструменти, які можуть використовувати освітяни та психологи. Так, у ліцеї «Український» відбуваються тренінги з педагогами щодо стратегії виходу із конфліктних ситуацій, за бажанням класного керівника подібні тренінги проводять і для батьків. За словами Світлани Баранюк є кілька педагогів, які звертаються по її допомогу, як незалежного медіатора, який допомагає знайти порозуміння з учнем. На думку пані Світлани,це хороша практика, адже демонструє, що вчителі поважають думку дитини і прагнуть, аби наявні непорозуміння не посилювалися.
Для шестикласників Світлана Баранюк проводить практикум «Я хочу жити в світі без насильства». Під час нього обговорюють, що таке насильство, яким воно буває, які емоції переживають жертва, кривдник і спостерігач. Діти усвідомлюють, що це та проблема, з якою потрібно боротись, вчаться визначати, до кого можуть звернутись по допомогу. Також психологиня використовує у практиці навчально-розвивальну гру «Майстер комунікації». Її мета – навчити дітей та підлітків культури мирного врегулювання суперечок та розв’язання конфліктів, розвитку емоційного інтелекту, навичок ефективної комунікації та ведення переговорів, а також сформувати розуміння цінності співпраці та підтримки. Для того, аби застосовувати цю гру, психологиня пройшла відповідне навчання за сприяння Інституту миру і порозуміння та Української академії медіації.
Головне зображення: https://depositphotos.com/ua
Автори: аналітикиня приймальні УГСПЛ у Рівному Мирослава Клічук та координаторка і юристка громадської приймальні УГСПЛ у Рівному Марія Цип’ящук
Публікація підготовлена в межах проєкту «Правосуддя для людей, які постраждали від російської агресії» за підтримки чеської організації «People in Need».
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber