Відкритий лист від адвоката до Генерального Прокурора: «Захистіть рядового Кудрявцева»!

Шановний Вікторе Миколайовичу!

Чимало засобів масової інформації нещодавно розповсюдили інформацію з посиланням на начальника Головного слідчого управління СБУ Василя Вовка про те, що Служба безпеки України передала до Генеральної прокуратури значний обсяг задокументованих матеріалів про злочини проти людяності та миру, вчинені російськими загарбниками на окупованих українських територіях для їх подальшої передачі до Гаазького трибуналу. Зокрема було повідомлено, що існує об’єднане кримінальне провадження, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу – порушення законів та звичаїв війни.

Не маємо жодного сумніву, що правоохоронними органами проведена колосальна робота, спрямована на документування чисельних злочинів проти людяності, які були вчинені російськими окупантами та їх посіпаками на східних теренах країни. Проте припускаємо, що значна частина воєнних злочинів все ще залишається невідомою.

З огляду на останнє, хотіли би звернути Вашу увагу на одне із найзухваліших порушень гуманітарного права, яке мало місце 14 -15 липня 2014 року в м. Горлівка у зв’язку з позасудовою стратою полоненого бійця батальйону «Артемівськ» рядового міліції Олексія Кудрявцева. Зазначене брутальне вбивство беззбройного полоненого було вчинено підполковником ГРУ ГШ ЗС РФ Бєзлєром І.М. на прізвисько «Бєс». Відомо, що після звільнення у запас «Бєс» перебрався до Горлівки і до російської окупації відсиджувався там на жирній посаді директора комунального підприємства ритуальних послуг.

Розстрілу передував так званий допит, в ході якого похоронних справ майстер «Бєс» агресивно і методично приневолює Олексія Кудрявцева до обмовляння себе та інших у мародерстві та екзекуціях щодо мирного населення. Все це знімається на відео, фрагменти якого були широко розтиражовані в російських пропагандистських ЗМІ вже наступного дня – 15 липня. Весь відеозапис доступний до перегляду в інтернеті під заголовком: «Предсмертный допрос украинского карателя» і кожен бажаючий може скласти власне об’єктивне враження про вигадані Бесом безчинства «українських карателів».

Насправді, Олексій не приводить ніяких конкретних фактів і не називає жодного конкретного випадку протиправної діяльності кого б то не було. Впродовж всього «допиту» «Бєс» кожного разу повертає розмову до прізвища командира батальйону «Артемівськ», а нині народного депутата Матейченка К.В. Насамкінець «Бєс» констатує, що «Аваковський каратель» зізнався у зґвалтуванні маленьких дівчаток і, демонструючи глядачам праведний гнів, заявляє, що «всі ці негідники будуть знищені так само, як було знищено нелюда, який про все це розповідав».

«Бєс» відомий витівник-вигадник. Якось цей серійний душогуб зміг легко переконати двох полонених полковників «добровільно» погодитись на їх постановочний розстріл, щоб подальшим шантажем домогтися від Української влади звільнення однієї особливо цінної агентки ФСБ. Відео «розстрілу» мало чималий резонанс і неабияк схвилювало моніторингову місію ОБСЄ в Україні. Один із «добровільно розстріляних» заручників пізніше зізнався, що «не витримали нерви».

Що було з нервами у Олексія Кудрявцева до і під час бісівського допиту не відомо, але відомо, що «Бєса» цілком задовольнили голослівні свідчення в’язня проти командирів-політиків. Тому не дивно, що «Бєс» не передав «поінформованого карателя» в руки юстиції, адже було зрозуміло, що з зафільмованими свідченнями навіть власне правосуддя не зможе у публічних процедурах створити бажану картинку для російського глядача. Бісівська натура керувалась іншою логікою – небажані свідки знищуються.

Дивним у цій страшній історії є інше. А саме те, що з часу розстрілу рядового української міліції минуло вісім місяців, а слідче управління Донецької обласної міліції вперто не бажає кваліфікувати це бісівське бузувірство, як вбивство. Вісім місяців літній батько страченого сина оббиває пороги всіх можливих інстанцій, а держава не хоче визнати демонстративне вбивство свого полоненого солдата. А в тому, що бісівська піар-акція закінчилась саме вбивством, вже давно, нажаль, ніхто не сумнівається.

Чому, не дивлячись на бравурне зізнання «Бєса», не дивлячись на те, що  десятки інших полонених, які на той час перебували у приміщенні Горлівського УБОЗу вкупі з «розстріляними» полковниками володіють інформацією про деталі розстрілу, зокрема, про особу ката, тип зброї та локалізацію пострілу, чому слідчі не хочуть бачити тут вбивства і досі розслідують кримінальне провадження за ознаками незаконного позбавлення волі? Ось, що дивує!

Дивує настільки, що починаєш думати казна-що. Верзуться які-завгодно пояснення. Перше, що спадає на думку – це те, що держава бажає зекономити на соціальних виплатах у зв’язку з загибеллю учасника бойових дій в зоні АТО. А може причина в тому, що хтось зі згаданих Олексієм командирів-політиків образився і в помсту втручається в хід розслідування, гальмуючи його? В нашій країні нічого не можна виключити. Проте, чим би таке неподобство не пояснювалось, змушені нагадати, що існує позитивний обов’язок держави ефективного розслідування кожного факту насильницького позбавлення життя. Цей обов’язок випливає з Європейської Конвенції з прав людини. Та чи можна взагалі говорити про яку-небудь ефективність розслідування порушеного права на життя, якщо, де-юре, вбивства нема, а отже воно досі не розслідується?

У той час, як юристи Української Гельсінської Спілки з прав людини вирішують складну правову проблему з обґрунтуванням відповідальності Російської Федерації за діяльність на окупованих територіях різного роду «бєсів», виглядає так, що і до Української сторони у Європейського Суду можуть виникнути небезпідставні питання. А цього, зрозуміло, дуже би не хотілося, оскільки бюджетні кошти під час війни з лютим ворогом є куди витрачати.

З огляду на викладене, ми не просимо Вас про доповнення нашим випадком розлогого мартирологу  жертв злочинів проти людяності та звичаїв війни, який, сподіваємось, готується до Гаазького трибуналу. Хоча це і було би доречним. Ми з батьком Кудрявцевим Миколою Дмитровичем просимо Вас належним чином розглянути його заяву про злочин, яку він особисто подав до приймальні Генеральної прокуратури України ще 08.12.14р. і все-таки порушити кримінальне провадження проти Бєзлєра І.М. у зв’язку з цинічним вбивством рядового міліції Кудрявцева Олексія, або прийняти відповідне процесуальне рішення, яке  допоможе слідчому управлінню Донецької міліції надати вірну кваліфікацію у вже порушеному кримінальному провадженні за номером, чи то 12014050150002680, чи то 12014051030001612.

З повагою, адвокат Левицький Олег – керівник громадської приймальні УГСПЛ.