Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) висловлює свою занепокоєність з приводу виразної тенденції, коли органи місцевого самоврядування позбавляють приміщень організації та установи, що працюють в культурній сфері – будинки культури, бібліотеки, книжкові магазини, виставкові зали, громадські об’єднання.

Особливо ця тенденція помітна в Києві, де зникла левова більшість книжкових магазинів, художні майстерні, а мережа закладів, де діти можуть вчитися малювати, ліпити, танцювати, грати в шахи тощо, замінюється безкінечними крамницями з дорогими товарами. Бажання місцевого самоврядування отримати більшу плату за оренду приміщень, які належать місцевій громаді, веде до загального здичавіння і виродження тої самої громади. Особливо вражає, коли ці приміщення повторно віддаються в оренду за ті ж самі гроші, проте вже комерційним чи політичним структурам.

Вимога Закону «Про бюджет» – передача приміщень в оренду тільки на конкурсній основі, позбавляє організації та установи культурної сфери будь-яких шансів витримати конкуренцію з бізнес-інституціями . Це повною мірою стосується і об’єднань громадян, які позбавляться приміщень, що вони орендують зараз.

Вже постраждало декілька організацій, зокрема члени УГСПЛ – Всеукраїнське товариство політв’язнів та репресованих, яке грубо викинули з його офісу на Межигірській, та інститут „Республіка”, якому загрожує така ж доля.

КДМА вирішила приміщення яке інститут “Республіка” орендує вже 11 років (!!) на вул. Горького, передати народному депутату Василю Грицаку немовби для його громадської приймальні. Причому КМДА хоче передати згадане приміщення депутату без конкурсу, на тих самих умовах, на яких орендувала це приміщення “Республіка”. А це є грубим порушенням ЦК та Закону України “Про оренду”. Обидві організації подали позов до суду проти рішення КМДА. Судові процеси наразі не закінчені. Можна привести багато інших подібних прикладів в Києві та інших містах України.

На нашу думку, така практика, як лакмусовий папірець, виявляє справжні, а не декларативні, наміри влади щодо розвитку громадянського суспільства, культури, мистецтва. У цивілізованих країнах держава дбає про допомогу таким інституціям, приймає спеціальні заходи щодо їхньої підтримки. Наприклад, будують державним коштом окремі будинки в центрі міст, де організації громадянського суспільства могли би розміститися і мати нормальні умови для функціонування. При цьому таке ставлення держави до неурядових організацій має не тільки суто гуманітарну, але і прагматичну мотивацію: саме ці організації роблять суспільні блага, що йдуть у залік внутрішнього валового продукту. У Голландії, наприклад, ця величина складає 20% ВВП. На жаль, наша держава не уміє рахувати це багатство, тому таке ставлення і до його виробників.

У нас домінує примітивний комерційний розрахунок: матеріальна база громадських організацій виставляється на «адміністративний ринок» чи зовсім потайки передається як приз за лояльність до місцевої влади або привілей для наближених до влади, а колишнього орендаря кидають напризволяще. Рятує тільки спільний наполегливий опір. Так захистили виставкові зали на Андріївському узвозі, Полтавську дитячу бібліотеку, Харківську філармонію. Але ж скільки інституцій захистити не вдалося! Отже, станемо на захист „Республіки”, Товариства політв’язнів і репресованих, та інших культурних закладів!

Ми вважаємо, що принципи здачі приміщень в оренду мають бути переглянуті. Як мінімум, треба ввести мораторій на передачу приміщень, які зараз використовуються організаціями культурної сфери, зокрема, громадянського суспільства. Інакше всі розмови владоможців про їхню підтримку є просто пустопорожньою балаканиною.

Українська Гельсінська спілка з прав людини Всеукраїнська асоціація громадських правозахисних організацій, метою якої є сприяння практичному виконанню гуманітарних статей Заключного акту Гельсінської наради з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1975 року, інших прийнятих на його розвиток міжнародних правових документів, а також усіх інших зобов’язань України в сфері прав людини та основних свобод.
В склад асоціації входять 24 правозахисні організації.