Відкрите звернення Української Гельсінкської спілки з прав людини щодо заяви про масові зловживання кримінальним процесом у Полтавській області
Мешканець міста Полтави В. Корніленко 22 вересня 2010 року виступив із заявою[1], що за вказівкою працівників підрозділу з боротьби з незаконним обігом наркотиків Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області взяв участь у провокації злочину, а також фальсифікації матеріалів кримінальної справи проти звинуваченого Р., що розглядається зараз Жовтневим районним судом м. Полтави. Він зізнався, що давав неправдиві свідчення в суді, бо боявся, що і проти нього відкриють кримінальну справу.
На В. Корніленка чиниться тиск з боку правоохоронців, тому він звернувся із заявою про забезпечення його безпеки як свідка.
Більше того, В. Корніленко зазначив, що й раніше неодноразово брав участь у провокаціях злочинів і фальсифікації матеріалів кримінальних справ під тиском працівників міліції різних ОВС, підпорядкованих УМВС України в Полтавській області.
Проблема провокування та фальсифікації злочинів посадовими особами органів внутрішніх справ, зокрема через «підкидання» наркотиків, має загальнодержавний масштаб, що видно з численних звітів українських та міжнародних правозахисних організацій, а також скарг звичайних українців.
Достатньо розповсюдженим явищем стає ситуація, коли боротьба з нелегальним обігом наркотиків перетворюється правоохоронцями на полігон для поживи через зловживання службовим становищем. Можна згадати розкриту рік тому міжрегіональну злочинну групу[2], до якої входили офіцери Головного управління МВС України в Харківській області на чолі із заступником начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, серед поплічників якого був і начальник відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх; затримання в червні цього року Службою безпеки України майора міліції, що обіймав керівну посаду в одному з підрозділів ГУ МВС в Харківській області за підозрою в постачанні й розповсюдженні великих партій концентрату макової соломки й опію в Україні[3]; обвинувачення у вересні керівника одного з підрозділів Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області та його підлеглого у збуті наркотичних засобів[4]; обвинувачення у вересні капітана міліції одного з райвідділів внутрішніх справ ГУ МВС України в Дніпропетровській області в зберіганні й збуті наркотиків[5] – інформація про подібні випадки постійно з’являється в ЗМІ, і це стосується всіх регіонів України, що посилює негативний образ міліції в народі.
Свідчення В. Корніленка, який не побоявся оприлюднити таку інформацію попри тиск, який на нього чиниться з боку співробітників міліції, можливо дають підстави для негайного та ретельного розслідування методів діяльності підрозділів з боротьби з нелегальним обігом наркотиків в Полтавській області, а можливо і за її межами. Масштаби застосування таких методів не можуть не турбувати. Наслідки використання доказів, отриманих за допомогою таких методів можуть бути руйнівними для десятків та сотень людей, яких звинуватили у злочинах на таких «підставах».
Українська Гельсінкська спілка з прав людини глибоко стурбована можливістю масштабних та систематичних зловживань повноваженнями, про які йдеться у заявах Корніленка, та вважає, що ці заяви мають бути ретельно розслідувані.
Ми також вважаємо, що, враховуючи зміст заяв, В. Корніленко потребує спеціальних заходів для забезпечення його безпеки.
Ми вимагаємо від Генеральної прокуратури України:
– негайно порушити розслідування за заявами В. Корніленка та вжити всіх можливих заходів для забезпечення доказів у справі;
– провести розслідування силами підрозділів Генеральної прокуратури, щоб забезпечити його максимальну незалежність та неупередженість;
– вжити необхідних заходів для захисту В. Корніленко від можливого тиску та забезпечення його безпеки;
– на підставі розслідування заяв В. Корніленка провести перевірку матеріалів кримінальних справ, у яких правоохоронні органи використовували В. Корніленко, а також інших залежних від працівників міліції осіб у спосіб, викладений у його заявах, та заново оцінити обґрунтованість обвинувачень у справах;
– вжити заходів для того, щоб неприпустимі докази, отримані таким чином, не були використані на обґрунтування винуватості будь-якої особи, а у разі, якщо постановлені на підставі таких доказів вироки набрали законної сили порушити питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Аркадій Бущенко
Голова правління УГСПЛ
[1] Відеозапис з заявою В. Корнієнка розміщений в Інтернеті на адресі http://www.youtube.com/watch?v=NbYL2NRrNto
[2] http://www.unian.net/rus/news/news-340779.html
[3] http://ukranews.com/ru/news/events/2010/06/30/21903
[4] http://zik.com.ua/ua/news/2010/09/17/245613
[5] http://www.mediaport.ua/news/incidents/73529