Відбулася нарада з співробітниками Національної поліції України щодо підвищення ефективності захисту громадських активістів

31 жовтня 2019 року, за ініціативи Української Гельсінської спілки з прав людини, відбулася робоча зустріч між організаціями громадянського суспільства і правоохоронцями для підвищення ефективності захисту громадських активістів.

У обговоренні цієї теми взяли участь представники Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, Департаменту комунікації, Департаменту превентивної діяльності, Головного слідчого управління та Управління забезпечення прав людини Національної поліції України.

Організації громадянського суспільства, окрім УГСПЛ, були представлені Асоціацією УМДПЛ, Центром прав людини ZMINA та ГО Truth Hounds.

Під час зустрічі правоохоронці підтвердили поширену серед правозахисників думку про складність визначення приналежності особи до категорії «громадський активіст» і зауважили, що така процедура забирає багато часу. При цьому, для перевірки заявленого статусу, правоохоронці часто користуються даними правозахисників (зокрема, мапами нападів). В свою чергу, правозахисники запропонували спільно виробити критерії приналежності до громадських активістів.

Розкриваючи особливості роботи на тему порушення прав громадських активістів, правоохоронці вказали на те, що Національна поліція України здійснює регулярний моніторинг ситуації в регіонах. В разі надходження інформації про напад на громадського активіста дозволена слідчим інформація про випадок оприлюднюється на інформаційних ресурсах місцевих управлінь. На відміну від ситуації з публічними діячами, поліція не може запровадити реєстр щодо громадських активістів, бо для цього немає правових підстав, оскільки це не передбачено законодавством.

У тому разі, якщо йдеться про резонансну справу, розслідування потрапляє під особливий контроль (обов’язкова умова – набуття суспільного розголосу), такому випадку проводяться регулярні зустрічі департаментів Національної поліції України по цим кейсам, відбувається обговорення щодо того, як інформувати і позиціонувати дії правоохоронців і факти слідства. Представники правоохоронного органу вказали на те, що інформація досудового розслідування належить до грифованої (ДСК) і її розголошення становить склад злочину, і, посилаючись на чинне законодавство, відмовилися обговорити аспекти справ, які можна було б додатково оприлюднювати, не завдаючи шкоди слідству.

Також було відзначено, що такого терміну як «громадський активіст» немає в національному законодавстві і тому, можливо, варто закріпити його законодавчо. Правозахисники підтвердили, що така законодавча ініціатива потрібна, однак в її основі необхідно фіксувати захист осіб, які не просто мають певний статус, а визначений мотив діяльності – захист прав.

Варто зауважити, що правоохоронці продемонстрували готовність до співпраці з громадянським суспільством та запропонували ряд кроків щодо підвищення ефективності захисту активістів, зокрема:

1. Спільно працювати над верифікацією кейсів про напади;
2. Обмінюватися інформацією про напади шляхом надсилання даних у регіональні управління поліції, конкретному слідчому та структурні підрозділи центрального апарату;
3. Проводити зустрічі в регіонах за участю активістів, правозахисників та правоохоронців;
4. У разі затримки або ненадходження інформації про напад або загрозу безпеці громадського активіста – надсилати відповідне повідомлення на адресу Департаменту комунікації або звертатися до Управління забезпечення прав людини Національної поліції.

У свою чергу, представники громадських організацій теж висунули ряд пропозицій:

1. Регулярно повідомляти громадськість про перебіг слідства у резонансних справах;
2. Спільно розробити методичні матеріали на тему отримання захисту/охорони поліцією;
3. Спільно розробити зміни до порядку надання охорони особам, щоб допомога надавалася не лише в рамках кримінального провадження;
4. Спільно розробити інструкцію щодо алгоритму дій у разі, якщо не реєструють заяву про погрози;
5. Проводити навчання для правоохоронців на тему статусу громадського активіста та захисту його прав.

Підготував Максим Петров, координатор проекту УГСПЛ щодо захисту громадських активістів