Публікація

Від Житомира до Запоріжжя: як працюють регіональні ЛГБТ-організації

Традиційно влітку по всьому світі та в Україні проходять Прайд-тижні на згадку про Стоунвольські бунти, під час яких, тисячі геїв і лесбійок вчинили опір поліцейським репресіям. У цьому році, через обмеження на проведення масових заходів, Марш рівності не відбудеться. Проте, ЛГБТ-організації продовжують стояти на захисті прав людини.

Дізнаємося, як працюють ЛГБТ-організації в регіонах, які мають проблеми в комунікації із місцевою владою і поліцією та як протидіють агресії на рівні підготовки та проведення масових заходів.

 

Фото із соціальної мережі Facebook, сторінка Наталії Лобач

Регіональні ЛГБТ-організації: Житомир та Запоріжжя

Даяна Асадчева, регіональна координаторка ГО «Інсайт» у Житомирі:

«До карантину ми робили потужну просвітницьку діяльність  для молоді у Житомирі. Зокрема, ми почали крок за кроком організовувати інклюзивні зустрічі й не тільки для ЛГБТ-спільноти. Зустрічі відбувалися на різні тематики, зокрема, вечори ігор, відеоклуби, дискусійні клуби. Ми запрошували переважно як волонтерів гетеросексуальних людей, які відносяться толерантно, але не мали змоги поспілкуватись на пряму із відкритими представниками ЛГБТ-спільноти.

На жаль, на карантині активність спільноти зменшилась. Також на активності відбилося побиття та катування хлопця, який ідентифікував себе як трансгендерна особа.

Зараз, саме по собі, закрите ком’юніті стало ще більше заляканим та побоюється за свою безпеку та конфіденціальність. Більшість людей, які до цього брали участь у наших заходах, стали пасивними та не повернуться до активної діяльності.

Хоча діяльність нашої організації у Житомирі тільки почала розвиватися активно, але ми вже маємо ідеї щодо екоактивізму, наприклад, прогулянка з прибиранням набережної, а також просвіта з теми толерантності, наприклад, проведення “живих бібліотек” із молоддю».

 Наталія Лобач, регіональна координаторка ГО «Інсайт» в Запоріжжі:

«Я представляю регіональне відділення «Інсайт» в Запоріжжі. В Запоріжжі також є організація «Гендер Z», є регіональні представники та представниці інших ЛГБТ-організацій. У кожної є своє бачення, але ми свідомі того, що робимо спільну справу і намагаємося підвищити якість життя ЛГБТ-людей.

Для нашої організації важливий розвиток людей, особистостей в середині ком’юніті. Звісно, є активності, в яких варто об’єднуватися, показувати спільну силу і прагнення до змін, підтримувати наших колег, разом розвивати громадське суспільство.

Але при цьому, нам дуже цінно, аби кожна і кожний мали змогу реалізувати власні соціальні потреби, аби вони ставали лідерками і лідерами. Ми створюємо культурний і мистецький майданчик, заохочуємо говорити про себе, показувати себе, комунікувати, знаходити інформацію і відчувати себе частиною суспільства.

 

Фото із соціальної мережі Facebook, сторінка Наталії Лобач

Ми проводимо події, які підсилюють професійні якості ЛГБТ, можливості реалізувати свої ідеї та прагнення. Люди з ком’юніті, які стають впевненішими, відкритішими, зрештою, щасливішими –  це є наша пряма вигода.

В нас діє регулярна психологічна група,  лекції про ЛГБТ+рух, про жінок. Про ті види активності та мистецтва, де, власне, жінки, представниці та представники ЛГБТ себе проявили, наприклад, у червні мали лекцію про художницю Яйої Кусаму, також про лікаря, просвітника та ЛГБТ-активіста Магнуса Гіршфельда, про квір-художника Грейсона Пері, лекція Дани Фесенко “Риторика листування Лесі Українки та Ольги Коблянської”. Крім того, майстер-класи та лекції для підсилення професійних навичок, або мотиваційні, аби обрати професію (додаткову роботу). Наприклад, лекція Семена Прозорова “20 професій у 18 років”, майстер-клас з колажу “Як швидко і влучно робити дизайн афіш, анонсів для своїй діяльності”, лекція Аліни Єрмолаєвої “Як кинути офісну роботу та стати успішною фотографкою?”, ескурсія з Петром Бойком старим містом “Жінки Олександрівська” та багато іншого».

Проблеми  комунікації ЛГБТ-організацій з регіональною владою

Наталія Лобач, регіональна координаторка ГО «Інсайт» в Запоріжжі:

“Думаю, в питанні комунікації, досвід ЛГБТ-організацій не дуже відрізняється від досвіду інших громадських організацій, скажімо, екологічних. З одного боку, людський запит на справедливість, рівність, повагу, з другого – важка бюрократична машина, яка ставить номер вхідної кореспонденції на запит і вмикає механізм виснаження.

Мені згадується випадок з уповноваженим з гендерної політики області Владиславом Марченком, який систематично і яскраво засвічувався у гомофобних та сексистських скандалах. Коли він востаннє пролунав із мізогінним постом, ми вийшли на акцію. Були ЛГБТ-організації, жіночі, активісти і активістки громадських організацій. Були офіційні запити з вимогою зняти з посади людину, чия поведінка суперечить повноваженням, були журналісти і журналістки, які повно висвітлювали ситуацію, були люди, які намагались боротися з бюрократичною машиною, з’ясовувати, чого і на яку дату знову посунули розгляд справи. І в цій боротьбі ми поки не виграємо.

Інший випадок – це напад на Фестиваль рівності в Запоріжжі, коли декілька сотень людей в масках атакували мирний правозахисний захід. Пройшло вже три роки – жодного винного в організації ми не почули, не почули жодного слова з боку влади щодо нападу. Не думаю, що це про успішну комунікацію”.

Даяна Асадчева, регіональна координаторка ГО «Інсайт» у Житомирі:

“Як такої підтримки взагалі немає, але при цьому і не створюють перешкод.  Лише декілька депутатів можуть підтримати в акціях або ініціативах, але це мінімальна підтримка. Наприклад, депутат Житомирської міської ради Владислав Пучач був присутній на акції разом з дружиною, та був одним з організаторів акції «Всі Люди Рівні», що проходили у Житомирі в серпні 2019 року”.

 

Фото із соціальної мережі Facebook, сторінка Даяни Асадчево

Розв’язання проблем з протидією агресії на рівні проведення масових заходів

Наталія Лобач, регіональна координаторка ГО «Інсайт» в Запоріжжі:

“Масові заходи ретельно готуються. Проходять етапи узгодження з органами влади, переговорів з поліцією, інструкцій щодо безпеки для учасниць та учасників. Але протидія агресії – це і та просвітницька, культурна діяльність, яка постійно йдеться в нашій організацій, та в інших ЛГБТ-організаціях. Кількість дружніх, партнерських організацій, кількість мешканок та мешканців, які підтримують ЛГБТ-людей, зростає. І це протидія агресії”.

Даяна Асадчева, регіональна координаторка ГО «Інсайт» у Житомирі:

“За висновками акції, яка відбувалася влітку минулого року, потрібно займатися просвітою з поліцейськими. Адже в поліція виконувала недостатньо добре свої обов’язки. Внаслідок чого відбулося декілька сутичок, в яких поліція була максимально пасивною. Тому така просвіта є необхідною. Також дотримуватися запобіжних заходів та рекомендацій, які надають кожен Прайд”.

Замість висновків

Як бачимо, не залежно від регіону, регіональні ЛГБТ-організації відмічають важливість просвітницької та культурної діяльності, як дієвого механізму протидії агресії на місцевому рівні. Також важливим для регіональних організацій залишається мережування та об’єднання в партнерські коаліції, що своєю чергою, збільшує кількість громадян, які адвокатують права ЛГБТ-спільноти.

Регіональним активісткам часом складно відповісти, у чому саме полягає складність комунікації із владою та поліцією. Водночас,  вони відмічають необхідність активної взаємодії та навчання поліцейських, з метою підвищення їх можливості активно й у рамках чинного законодавства, реагувати на небезпеку під час проведення масових заходів на підтримку ЛГБТ-спільноти.

 

Авторка: Єлизавета Кузьменко

Підготовлено за підтримки Freedom House в Україні

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Сергій Мовчан (УГСПЛ): «Ми вчергове бачимо орієнтованість Управлінь Пенсійного фонду України на економію коштів, а не на виконання своїх прямих обов’язків»

До громадської приймальні УГСПЛ в м. Києві звернувся військовий пенсіонер, якому Управління ПФУ відмовляло у...

15 Липня 2020

Олександра Горчинська («Новое Время»): «Зараз важливо відходити від відокремлення ЛГБТКІ як окремої частини суспільства і показувати їх як середньостатистичних громадян»

Про складність соціальної тематики для ЗМІ та протидію дискримінації вразливих груп населення України розмовляємо зі...

09 Липня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: